Дослідження творчих здобутків М.О. Лукаша у контексті українського художнього перекладу з акцентом на особливостях його перекладацького методу. Обґрунтування новаторського підходу майстра до використання стилістичних дериватів, синонімії та фразеології.
Аннотация к работе
Окреслюючи мету і місце художнього перекладу в системі національно-культурного розвитку, в українському перекладознавстві розглядають переклад як засіб захисту національних мов і культур (О.І. Звідси особлива увага до особистісного фактору в перекладі та розуміння ролі перекладача як митця, що засобами художнього перекладу збагачує рідну мову та літературу. Його переклади заповнювали суттєвий “вакуум” в українській літературі та значно сприяли збереженню й відродженню української мови. Теоретико-методологічну базу дисертації становлять дослідження про індивідуальний стиль автора / перекладача (М.О. Лукаша вирізняється надзвичайним мовним багатством, стилістичною майстерністю, новаторством у вживанні лексичних та фразеологічних одиниць, дослідження його перекладів не лише дозволить виявити основні риси індивідуально-авторського стилю перекладача, а, що найважливіше, продемонструє значний стилістичний потенціал української мови, зреалізований у перекладах М. Лукаша.Лукаша розглянуто крізь призму національно-культурного контексту українського художнього перекладу в синхронній та діахронній площинах, оскільки вивчення індивідуального стилю перекладача неможливе без урахування усіх позамовних факторів, літературних традицій, культурно-історичних обставин - того вертикального контексту, у якому, власне, відбувається перекладацький процес. Для митців цієї доби художній переклад став важливим, а часто єдиним засобом самовираження, який дозволяв цілеспрямовано добирати твори для перекладу з огляду на а) їхнє культурне чи ідеологічне значення, б) можливість залучення різноманітних мовно-стилістичних ресурсів, на які існували обмеження в оригінальній літературі. Такий підхід перекладача до вибору як самих творів для перекладу, так і конкретних перекладацьких прийомів, дозволив дослідникам його творчості говорити про глибоку й усвідомлену культурологічну місію М. Лукаша. Обох перекладачів поєднує не тільки мовне новаторство, залучення найглибших шарів української мови, а й єдина мета - культурне відродження держави через відродження мови. “заповнення вакууму”); 2) тем, проскрибованих в оригінальній літературі, що допомагали виховувати громадянську позицію в читачів цільових текстів; 3) творів виразно фольклорного спрямування із потужним пластом народної фразеології, просторічних, діалектних елементів, що дозволяло б оперувати аналогічною лексикою в перекладі.Лукаша в українську культуру, зокрема історію українського художнього перекладу, лексикографію, виявлено і проаналізовано динаміку виходу його перекладів, публікацій наукових розвідок, критичних матеріалів про нього та особливості рецепції його творчості в Україні і світі. Лукаша, що виявилися в підході до відбору творів для перекладу та конкретних перекладацьких рішень. Вона мала на меті забезпечити цілісність літературної полісистеми та повноцінне функціонування української мови, що знайшло своє відображення, передусім, у відборі творів для перекладу та конкретних перекладацьких рішеннях. Лукаша приваблювали твори, багаті мовно-стилістично, переклад яких, відповідно, дозволяв би максимальне залучення лексико-стилістичних ресурсів української мови. Перекладач поширив явище синонімії на різні рівні: фоностилістичний (синонімічні ряди, побудовані на звукописі; синоніми, вжиті для увиразнення ритмомелодики тексту), словотворчий (синонімія слів з однаковими словотворчими моделями), лексичний (парне вживання близькозначних синонімів, ампліфікаційні синонімічні ряди), фразеологічний (як правило, фразеологізми-синоніми широкого контексту), рівень тексту (існування великої кількості паралельних інтерпретацій японських хоку).
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Микола Лукаш: Біобібліогр. покажч. / Уклад. В. Савчин; Наук. ред., співавтор передм. Р. Зорівчак; Редкол.: Б. Якимович (голова) та ін. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - 356 с.
2. Савчин В.Р. Микола Лукаш як перекладач Роберта Бернса // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. - Львів, 1996. - Вип. 109. - С. 96-104.
3. Савчин В.Р. Специфіка відтворення англомовних реалій у перекладах М. Лукаша (на матеріалі творів Р. Бернса і В. Шекспіра) // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. - Львів, 1997. - Вип. 110. - С. 124-130.
4. Савчин В.Р. Прислівя і приказки як проблема перекладу (на матеріалі Лукашевого перекладу “Дон Кіхот” Сервантеса) // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. - Львів, 1999. - Вип. 111. - С. 234-238.
5. Микола Лукаш: Бібліографічний покажчик / Уклад. В. Савчин // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. - Львів, 1999. - Вип. 111. - С. 239-256.
6. Савчин В.Р. Творчість М. Лукаша в історії українського художнього перекладу: [До 80-річчя від дня народження] // Дивослово. - 1999. - № 12. - С. 7-10.
7. Савчин В.Р. Фразеологізми в перекладах М. Лукаша // Перекладознавчі студії: Укр. наук. зб. - Дрогобич, 1999. - Вип. 1. - С. 75-84.
8. Савчин В.Р. Синонімія у перекладах М. Лукаша // Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Праці філол. секції. - Т. ССХХХІХ. - Львів, 2000. - С. 367-372.
9. Савчин В.Р. Лукашеві уроки української мови // Урок Української. - 2000. - № 4. - С. 21-24.
10. Микола Лукаш: Бібліографічний покажчик: [Доповнення до покажчика, опубл. у 111-му вип. “Іноземної філології”] / Уклад. В. Савчин // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. - Львів, 2001. - Вип. 112. - С. 306-320.
11. Савчин В.Р. Відтворення авторських неологізмів у перекладах М. Лукаша // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. - Львів, 2001. - Вип. 112. - С. 298-305.
12. Савчин В.Р. Інтервю з Леонідом Череватенком: [Про роботу Комісії з творчої спадщини М. Лукаша] // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. - Львів, 2001. - Вип. 112. - С. 321-328.
13. Савчин В.Р. Власні назви у перекладах Миколи Лукаша // Українське літературознавство: Міжвідомчий наук. зб. - Львів, 2002. - Вип. 65. - С. 214-220.
14. Савчин В.Р. З епістолярної спадщини Миколи Лукаша й Григорія Кочура // Дивослово. - 2003. - № 3. - С. 11-14.
15. Зорівчак Р.П., Савчин В.Р. На сторожі отчого слова // Микола Лукаш: Біобібліогр. покажч. / Уклад. В. Савчин; Наук. ред., співавтор передм. Р. Зорівчак; Редкол.: Б. Якимович (голова) та ін. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - С. 7-35.
16. Савчин В.Р. Лукашіана: динаміка, проблеми, несподіванки (на матеріалі біобібліографічного покажчика “Микола Лукаш”) // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. - Львів, 2004. - Вип. 113. - С. 282-293.
17. Савчин В.Р. Про перекладацьку стратегію Миколи Лукаша // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - Вип. 15. - К., 2004. - С. 77-81.
18. Зорівчак Р.П., Савчин В.Р. Лукаш Микола Олексійович // Українська мова. Енциклопедія. Вид. 2-е, виправл. і доповн. - К.: Вид-во “Українська Енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 2004. - С. 323.
19. Савчин В.Р. Микола Лукаш. Штрихи до перекладацького портрета // Народна воля. - Скрентон (США), 1996. - 25 січ. - 1 лют.
20. Савчин В.Р. Памяті Миколи Лукаша // Дзвін. - 1998. - № 11-12. - С. 155-156.
21. Савчин В.Р. Безсмертний Дон Кіхот // Наше життя - Our Life. - N.Y., 1999. - № 4. - С. 8-10.
23. Савчин В.Р. Незрівнянний віртуоз слова // Народна воля. - Скрентон (США), 2000. - 6-13 квітн.
24. Савчин В.Р. З епістолярної спадщини М. Лукаша й Г. Кочура // Григорій Кочур і український переклад: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., К.; Ірпінь, 27-29 жовт. 2003 р. / Редкол.: О. Чередниченко (голова) та ін. - К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. - С. 124-130.
25. Савчин В.Р. Микола Лукаш: особливості перекладацького стилю // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство: Зб. наук. статей. - Чернівці, 2003. - С. 458-463.
26. Савчин В.Р. До історії появи одного перекладу (Джон Мільтон. “Порохова змова”: Тарас Франко чи Микола Лукаш) // Літературний Львів. - 2004. - № 12. - С. 13-14.
27. Савчин В.Р. Плекав він слово, наче сад (До 85-річчя з дня народження Миколи Лукаша) // Слово Просвіти. - 2004. - 23-29 груд. - С. 10.