Творчий шлях Г.Г. Верьовки. Мистецтво Державного українського народного хору, його роль у розвитку професійних основ українського народного хорового виконавства, сценічної практики та композиторської вокально-хорової й музично-інструментальної творчості.
Аннотация к работе
В статті проаналізовано мистецтво Державного українського народного хору, його роль у розвитку професійних основ українського народного хорового виконавства, сценічної практики та композиторської вокально-хорової й музично-інструментальної творчості, у становленні фахової хорової освіти та педагогічних засад керівництва народними хоровими колективами. Скрипчинської зберігається документ, котрий можна вважати певного програмою діяльності хору, він дає уявлення про принципи добору співаків, напрями репертуарної політики тощо. Так, у зазначений період колектив налічував 75 виконавців: хорова група - 42 співаки, оркестр народних інструментів - 20 музикантів, хореографічна група - 13 артистів. Верьовка зазначав, що, організовуючи народний хоровий колектив, слід мати на увазі природне обєднання співаків за принципом «кутка» чи «ланки», що сприятиме постійному удосконаленню мистецтва хорового співу, оскільки учасники зіспівувалися під час спільної праці. Верьовка дотримувався певних принципів: «...слід вчитись від народу, нову пісню приносить на свою вулицю один із співаків.