Аналіз філософії китайського законодавства у сфері міжнародних економічних відносин та міжнародної торгівлі. Створення підґрунтя для цивілізаційного визначення Китаю як геоекономічного опонента західного світу. Китайський менталітет, його принципи.
Аннотация к работе
Нещодавно в «Карпатському правничому часописі» було опубліковано нашу статтю «Теорія протистояння сходу і заходу у філософії права». Те, що Китай протягом 1990-х років зумів геоекономічно перерости Японію, стало його найбільшою перемогою із часів Другої світової війни. Англосаксонський тип написання законів у Китаї поєднався з практикою конфуціанської філософії. Китай оформився як держава завдяки міжнародній торгівлі, вийшов на західний ринок ще в часи пізнього середньовіччя та збудував цивілізацію, засновану на спільній ідентичності північнокитайської й південнокитайської народностей. Величко у статті «Китай: геоекономіка світового лідера» вказує: «Особливість китайської ментальності полягає в тому, що в китайців процес мислення є образним, а не абстрактно-понятійним, як у людей Заходу.Отже, філософія китайської стратегії міжнародної торгівлі проявляється в побудові цивілізаційного «мосту», що забезпечить створення китайського «форпосту» у світі. Такий китайський форпост має стати цивілізаційним та економічним центром світу. Китай прагне утворити «систему азійських цінностей на основі конфуціанської культури». Перший і головний крок у досягненні окресленої мети - це те, що Китай уже замінив США та Японію на ринку Східної Азії. Законодавче планування другої двадцятирічки (2000-2020 роки) показує, що нині в Китаю є три основні сфери «торговельного впливу» (згідно з китайською юридичною термінологією «торговельний вплив» є проявом «найвищого геоекономічного інтересу»; обидва поняття використовуються в сучасні правовій документації Китаю): 1) Східна Азія; 2) Південна Азія; 3) Центральна Азія.