Ознайомлення з поняттям нової економічної політики, як методом подолання кризи більшовицьким керівництвом. Розвиток промисловості України в умовах НЕПу (кустарно-ремісничої, кам"яновугільної промисловості) та розгляд причин відмови від цієї політики.
Аннотация к работе
Після закінчення Громадянської війни внутрішнє становище України було надзвичайно складним. Воєнні дії завдали економіці УСРР величезних збитків і шкоди. Справу ускладнив голодомор 1921-1922 рр., який був одним із наслідків політики "воєнного комунізму. Оскільки навіть після Громадянської війни більшовицьке керівництво не відмовлялось від воєнно-комуністичних методів, то знову піднімався повстанський рух. Намагаючись не допустити втрати своєї влади, більшовицьке керівництво змушене було вдатися до інших методів подолання кризи - відмова від політики "воєнного комунізму" та впровадженням нової економічної політики (НЕПУ).Промисловість була зруйнована, обсяг її продукції зменшився майже в 9 разів. Значною мірою це був наслідок політики "воєнного комунізму", яка підірвала матеріальну заінтересованість виробників у результатах своєї праці. Уся повнота влади була зосереджена в руках ЦК КП(б)У і РНК, які були виконавцями волі ЦК РКП(б) і члени яких призначалися московським керівництвом. Останньою легальною опозицією в Україні була Українська Комуністична партія (УКП), що виникла в 1920 р. внаслідок виходу лівого крила з УСДРП. Політика "воєнного комунізму" та економічна криза спричинили масове незадоволення більшовиками, особливо в середовищі селянства.За порівняно короткий час в Україні було здано в оренду 5200 підприємств (майже половину наявної кількості). На підприємствах, які відносили до "командних висот", парт керівництво вирішило налагодити господарювання без капіталістів, але методами, пристосованими до ринкових відносин. До цього підприємства були просто виконавцями волі керівництва. Прагнучи оживити підприємства і боячись самого терміна "ринкова економіка", більшовики застосували термін "комерційний розрахунок". Великі заводи і фабрики у власність або в оренду не передавалися навіть трудовим колективам (хоча більшовики декларували: фабрики і заводи робітникам).Завдяки їм село було штучно поділено за майновою ознакою і створено резерв для формування нижчих ланок партійно-державного апарату. Селянське господарство вже знало, які податки мало сплатити впродовж року і яка частина продукції залишиться в його розпорядженні. За здану державі продукцію селяни вже отримували не квитанції, а стійку валюту - червонець. У 1923 р. внаслідок завершення основних робіт у галузі аграрної реформи основною фігурою на селі утвердився селянин-власник. Радянське керівництво розуміло, що переобтяження податками заможних (фермерських) господарств негативно позначиться на товарній продукції сільського господарства.Головною причиною відмови від НЕПУ слід вважати перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва, забезпечення держави товарним хлібом. У квітні 1925 р. відбулася XIV конференція ВКП(б), у резолюції якої було записано, що колективізації сільського господарства необхідно приділяти більше уваги, ніж це робилося до цього часу. У розвиток ідеї колективізації з ініціативи Сталіна в 1926 р. в ЦК ВКП(б) було створено комісію для вивчення стану існуючих колгоспів і радгоспів. Оскільки заготівельні ціни були занижені, селяни не бажали везти хліб на ринок. Не маючи змоги змусити селян економічними методами продавати хліб, Сталін і його оточення стали на шлях примусу під загрозою штрафу аж до конфіскації майна.Незважаючи на труднощі відбудовного періоду 1925 - 1926 рр., у більшості галузей промисловості Україна вийшла на рівень 1913 р. Було прийнято рішення про початок будівництва Дніпрогесу, найбільшої гідроелектростанції в Європі. У цілому в Україні було побудовано 50 електростанцій, у тому числі Харківська, Луганська, Полтавська, Артемівська, що перевищило план в 2 рази Однак політика непу не тягнула за собою політичні зміни. Компартія України залишалася одним із загонів РКП(б) Спроби опозиційної Української комуністичної партії (УКП) обєднатися з КП(б)У і створити самостійну організацію закінчилися розпуском УКП. Поступове пожвавлення господарського життя, розширення товарного виробництва дрібними підприємцями або непманами призвели до примирення українського селянства з більшовицьким режимом, що сприяло його утвердженню в Україні.
План
Зміст
Вступ
1. Становище України після світової війни та впровадження НЕПУ