Розгляд історіографічної літератури новітньої західної філософії в 1920-1930 роках. Особливості зарубіжної філософії, творчість основних її представників та характеристика в контексті історико-філософських поглядів мислителів України зазначеного періоду.
Аннотация к работе
Безперечно, форма такого поширення була «партійно витримана», філософія загалом піддавалась жорсткому поділу в рамках «матеріалізму-ідеалізму», тоді коли зміст залишався істинним, що дозволяло розкривати теоретично-науковий зміст філософських робіт, адже важливою складовою оцінки філософії Заходу було коментування першоджерел. Загалом, даючи характеристику сучасній їм філософській ситуації на Заході, українські мислителі без вагань стверджували: «Ідейна безпорадність, мізкова яловитість, повне банкрутство думки ось те «багатство й краса», що ними красує перед світом сучасна буржуазна філософія» [4, с.114]. Він пропонує класифікацію основних соціологічних шкіл сучасного йому Заходу через розкриття-розуміння поняття «соціального явища», що, на його думки, складається з трьох головних елементів: 1) матеріальне оточення, 2) сама людина, що її соціологія бере біологічно готовою за всіма її біологічними особливостями, 3) спосіб діяння цієї людини в певному матеріальному оточенні те, що становить предмет вивчення соціології в тому разі, коли розглядаємо не окрему людину, а цілі групи людей. Степовий критикує енергетичну теорія, пишучи про те, що «енергетична теорія суспільства є лише ілюстрацією закону збереження енергії; вона доводить його універсальність і свідчить про розвиток механіки, а для соціології, яка розглядає відношення певних історичних епох, т. є. розглядає історичний процес, нічого не дає. Степовий відмічає також історико-філософську необхідність виникнення расових теорій суспільства, пишучи про те, що «коли спочатку расова теорія в устах феодала повинна була виправдати його песимізм, що виник як наслідок економічного занепаду дворянства, то потім в устах буржуазії ця теорія мала на меті виправдати класове панування буржуазії і упевнити всіх незадоволених в тому, що нерівність між людьми є закон природи, а повстати проти закону природи може тільки хворий чи божевільний» [11, с.122].