Український південь як перша контактна зона, ареал зустрічі Середземноморської й кочових цивілізацій. Дослідження специфічних особливостей етнотериторіальної спільноти, що склалася на південно-східній території України процесі історичного розвитку.
Аннотация к работе
І якщо поступальний рух у напрямі концептуалізації історичної регіоналістики більш-менш задовільно забезпечує теоретико-методологічне осмислення нових реалій, то внаслідок очевидного звуження емпіричної бази регіональної аналітики відставання у створенні соціальних портретів регіонів стає дедалі більш відчутним. На жаль, саме південний, найбагатший в країні регіон під виразним зовнішнім тиском продемонстрував такий діапазон олігархізації, корумпованості, соціального цинізму, який не лише поставив під сумнів здатність мешканців до раціонального цілепокладання, але й створив реальну загрозу національній безпеці. Адже, якщо говорити про південний регіон, то він упродовж усієї своєї історії виступав своєрідним соціальним та культурним подразником у взаємодії цивілізацій, етносів, культур, в процесі якої формувалися фундаментальні особливості української цивілізаційної та культурної аури. Так сталося, що регіон, який внаслідок вражаючих темпів суспільних трансформацій мав підставу хизуватися доволі високим ступенем модернізаційної проективності, втративши після розпаду СРСР значну частину економічного потенціалу, поринув у трясовину «взаємонерозуміння», зведення політичних рахунків, етнічної конфліктності. Зрештою навіть специфічні прояви відцентрових настроїв і сепаратизму, які в південній Україні були гострішими, ніж в інших регіонах, задовільних пояснень не знаходили - насамперед внаслідок застарілості термінологічного інструментарію і практичної відсутності в Україні теорії та історії понять.