Практика навчання співробітників МВС України стрільбі з вогнепальної зброї. Головні недоліки стрілецькою підготовки поліцейських. Порівняльний аналіз методик підготовки спортсменів-стрільців та поліцейських. Основні тактичні прийоми застосування зброї.
Аннотация к работе
Причинами великих втрат особового складу, який воював проти терористів на Сході України чи здійснював охорону громадського порядку на тимчасово окупованих територіях, стали застарілі методики та настанови зі стрільби, обмежена кількість боєприпасів, які виділялися для проведення навчальних стрільб, незадовільне обладнання стрільбищ та полігонів, а також зовнішньо нав’язаний статус нашої країни як позаблокової та антимілітарної. Саме підготовка курсантів у ВНЗ із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, є першочерговим обєктом дослідження у зв’язку з тим, що їх професія безпосередньо пов’язана з ризиком вогневого контакту з правопорушниками, про що в Україні переконливо свідчать «розстріли» поліцейських і поліцейськими, які виявили незадовільні знання правових підстав та тактичних прийомів застосування зброї [1; 2]. В останні роки в Україні стали досить популярними таки види стрілецького спорту як прикладна та практична стрільба, було визнано такий вид спорту в Україні як «практична стрільба», який внесено до Реєстру визнаних видів спорту в Україні наказом Міністерства молоді та спорту України від 24.04.2015 р. № 50, пункту 1 розділу V Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС від 01.02.2016 року № 70, з метою забезпечення послідовного навчання поліцейських основам стрільби, удосконалення навичок швидкісного приготування до стрільби, ведення влучної стрільби по нерухомих і рухомих цілях, з різних положень, в обмежений час, в русі тощо та проведення змагань з професійно-прикладних видів спорту було видано наказ Національної поліції України від 20.09.2016 № 900 «Про затвердження Курсу стрільб для поліцейських та норм витрат боєприпасів, пострілів, вибухових пакетів і гранат поліцейськими під час проведення практичних стрільб» [11]. Однак даний курс не можна вважати навчальним чи методичним посібником для навчання стрільбі, виходячи з того, що він не містить у собі жодного методу стрілецької підготовки, за допомогою яких досягається оволодіння знаннями, уміннями й навичками стрільби, а також жодної навчальної техніки чи методичних рекомендацій для прищеплення первісних навичок поводження зі зброєю під час стрільби для осіб, які навчаються стрільбі, зокрема, діставання зброї з кобури, зняття запобіжника, досилання патрона в патронник, формування хвату зброї, виносу зброї на ціль, прийняття стрілецької стійки, прицілювання, опрацювання спуску, утримання зброї під час пострілу та підготовки до наступного пострілу, діставання магазину для його заміни, технік стрільби по рухомих цілях у різних напрямках - горизонтальному або фронтальному наближенні чи віддаленні цілі.