Автор викладає класичний підхід до визначення сторін трасту - довірителя, довірчого власника та бенефіціара. Досліджує положення "Принципів, визначень та модельних правил європейського приватного права", які пропонують доповнити перелік сторін трасту.
Аннотация к работе
У статті автор викладає класичний підхід до визначення сторін трасту - довірителя, довірчого власника та бенефіціара, а також досліджує положення «Принципів, визначень та модельних правил європейського приватного права», які пропонують доповнити перелік сторін трасту ще трастовим помічником. В статье автор излагает классический подход к определению сторон траста - доверителя, доверительного собственника и бенефициара, а также изучает положения «Принципов, определений и модельных правил европейского частного права», которые предлагают дополнить перечень сторон траста еще трастовым помощником. Довіритель відіграє важливу роль у відносинах трасту, оскільки саме він визначає умови трасту, вирішує, яким буде траст-фонд, тобто перелік майна, яке передаватиметься у траст, хто буде виступати довірчим власником (чи власниками), перелік його (їхніх) прав та обовязків, а також визначає ціль створення трасту або перелік бенефіціарів чи принаймні передбачає правила чи критерії, за якими вигодонабувачі можуть бути визначені. Звісно, це може бути тимчасово або у певній частині, коли це передбачено документом про створення трасту, проте, коли йдеться про класичний траст, довіритель назавжди втрачає свій інтерес у переданому майні. Існує два способи, як стати довірчим власником, - або бути призначеним установником у прямо вираженому трасті, або за певних обставин отримати майно та бути визнаним довірчим власником у результативному або конструктивному трасті.Ми не поділяємо позицію щодо віднесення трастового помічника до сторін трасту, враховуючи його «зовнішню» роль у трастових відносинах.