Лексичні інновації як відображення розвитку української мови. Теоретичні засади лексичних нововведень та особливості їх входження у мову. Поява неологізмів у мас-медійному просторі Рівненщини. Слова на позначення нових реалій суспільно-політичного життя.
Аннотация к работе
Висвітлення лексичних проблем приватних і державних засобів масової комунікації в інформаційному просторі регіону та аналіз лексико-тематичних груп нових слів вимагають ретельного і всебічного вивчення з урахуванням суспільно-політичних змін, що відбуваються як в Україні, так і в регіоні, а це дає змогу розкрити один з важливих ракурсів діяльності субєктів інформаційного простору Рівненського регіону. Актуальність теми дослідження зумовлюється недостатньою увагою до вивчення лінгвістичних аспектів рівненських масмедіа, зокрема кінця ХХ - початку ХХІ сторіччя (1995-2005рр.), років кардинальних змін у житті Держави загалом, своєрідності розвитку регіонів. Такі важливі чинники, як децентралізація, увага до проблем розвитку місцевого самоврядування, його правового забезпечення, вивчення історії краю, відродження його традицій тощо зумовлюють посилену увагу до всебічного вивчення життя регіону, в тому числі і такої важливої соціальної сфери, як засоби масової інформації. Лише останнім часом, уже в умовах відновленої державності, завдяки великій роботі Львівського Центру періодики помітно посилилася увага науковців до вивчення регіональних ЗМІ, в тому числі північного краю України 2. Аналіз інноваційних процесів сучасного тексту масмедіа на лексичному рівні дає змогу простежити основні тенденції в оновленні лексики ЗМІ (засобів масової інформації), показати звязок неологізмів з тематикою та жанрово-стильовими особливостями текстів, де функціонують аналізовані слова.У першому розділі - „Лексичні інновації як відображення розвитку мови” - автор підкреслює, що мова українських ЗМІ, яка має свою понадсторічну історію вивчення, сьогодні цікавить дослідників у плані соціально-культурному, функціонально-стилістичному; поширений серед науковців культуромовний аналіз; мова масмедіа стала обєктом вивчення соціо-і психолінгвістики, лінгвістики тексту4 та ін. Такі чинники визначають характер словотвірного потенціалу нових слів, системні взаємозвязки всередині різних тематичних груп слів. Це слово, значення слова чи стійке сполучення слів, які сформувалися в мові упродовж певного історичного проміжку часу для найменування нової обєктивної реалії, того чи іншого предмета або явища. У мові регіональних масмедіа спостерігаємо такі тенденції: найбільш активно простежується відтворення неологізмів у мові ЗМІ за десять останніх років, коли стали активно здійснюватися перетворення у сфері культурного життя і науково-технічного прогресу України і Рівненщини, зокрема; активізувалося мовотворення на основі слів іншомовного походження - це деривати, що утворені від запозичених основ, які приживаються у нашому лексичному просторі та функціонують у всіх сферах суспільно-політичного життя. Також активізувалося слово національний, набуло нового відтінку у значенні слово державний; лексема державницький, яка була надбанням українських державників-емігрантів, закріпилася в Україні (державницькі сили, позиції, функції).