Природа та специфіка явища конотації, його часові показники. Місце оцінного компонента в конотативній структурі слова. Категоріально-семантичні типи прислівників за мотивованою основою. Характеристика прислівників з компонентом нового значення у мові.
Аннотация к работе
Прислівники ж за своєю природою вказують не тільки на певні прямі і непрямі значення, а й виконують облігаторну і допоміжну, додаткову функції й у мовному просторі набувають, як денотативних, так і конотативних значень (конотацій). Тому нові оцінно-конотативні значення прислівників фокусуються в оцінно-конотативних прислівниках з новими значеннями та з новими значеннями і формами, що своєю природою конкретизують і підкреслюють нове в усіх сферах буття. Предмет дослідження - нові оцінно-конотативні значення прислівників, що фокусуються в оцінно-конотативних прислівниках з новими значеннями та з новими значеннями і формами. Мета дослідження - виявити тенденції утворення прислівників, здійснити семантико-функціональний аналіз оцінно-конотативних прислівників з новими значеннями та з новими значеннями і формами у сучасній художній та публіцистичній мові. Для досягнення поставленої мети і вирішення конкретних завдань було використано низку методів лінгвістичного аналізу: метод лінгвістичного спостереження і опису - для систематизації, класифікації та інтерпретації семантики і функціональних можливостей оцінно-конотативних прислівників з новими значеннями та з новими значеннями і формами; метод компонентного аналізу - для встановлення семантичного обсягу і семантичних ознак аналізованих одиниць; метод контекстуального аналізу - для визначення семантики і функцій оцінно-конотативних прислівників з новими значеннями та з новими значеннями і формами.У першому розділі "Лексико-семантична категорія конотації у проекції на прислівникові слова" розглянуто концепції вивчення конотації, зясовано її часові показники, скоординовано місце оцінного компонента в конотативній структурі, представлено типові моделі значення розрядів прислівників та скласифіковано у площині вторинних найменувань за наявністю конотативних ознак оцінно-конотативні прислівники з новими значеннями та з новими значеннями і формами на матеріалах художніх та публіцистичних текстів. З урахуванням конотативних ознак у площині вторинних найменувань оцінно-конотативні прислівники з новими значеннями та з новими значеннями і формами у художніх та публіцистичних творах скласифіковано у такі різновиди: 1) переносно-оцінні, де базовим є асоціативне або асоціативно-образне переоцінення навколишнього світу; 2) емоційно-оцінні, в основі яких базовими є емоційно-оцінні характеристики дійсності та 3) переносно-емоційно-оцінні, що передбачають синтезовану організацію інтелектуально-логічного та емоційно-оцінного переосмислення. У другому розділі "Семантико-функціональна характеристика оцінно-конотативних прислівників з новими значеннями і формами у художній та публіцистичній літературі" розглянуто нові оцінно-конотативні значення прислівників в оцінно-конотативних прислівниках з новими значеннями і формами (лексично оказіональних прислівниках з конотативним увиразненням) у художній та публіцистичній літературі й досліджено їх функціональний потенціал. З огляду на метафоричну потенційність у прозі та ліриці лексично оказіональні прислівники з конотативним увиразненням за мотивованими основами згруповано в такі категоріально-семантичні типи, як: 1) лексично оказіональні прислівники з конотативним увиразненням, основи яких мають звязок з рослинним світом. Регулярними представниками метафоризації лексем зазначеної групи є відприкметникові (бджолино, ведмежо, гадючо, голубино, джмелино, жайворово, журавлино, лебедино, мишасто, мурашино, по-баранячому, по-бичачому, по-вужачи, по-гусячому, по-журавлиному, по-заячи, по-квочачому, по-конячому, по-курячому, по-лебединому, по-мавпячому, по-макакськи, по-осиному, по-папужому, по-песьки, по-півнячому, по-псячому, по-скотячи, по-телячи, по-шпачиному, по-щенячому, пташино, слоново, чайково) та відіменникові (вовчком, дзьобиком, дроздом, дятликом, зграйкою, кабанчиком, левом, лелекою, метеликом, птахом, собачкою, телятком) оцінно-конотативні адвербіативи; також вживаються й складні оцінно-конотативні прислівники, похідні від складних прикметників (білозмійно, білоперо, легкокрило, орлооко, прудкокрило, сизокрило тощо), які створюють яскравий ситуативний фрагмент картини світу, а в контекстній ситуації надають експресивності художнім образам.У художніх та публіцистичних творах оцінно-конотативні прислівники з новими значеннями та з новими значеннями і формами за мотивованими основами згруповано у такі категоріально-семантичні типи, як: 1) рослинний світ; 2) тваринний світ; 3) власні назви; 4) природні явища, небесні тіла, матеріали, речовини, час, предмети, стиль; 5) простір, сорт, колір, назви фарб, каменів, металів та смол; 6) фізіологічні та психологічні поняття; 7) політична сфера, соціальний стан, дійство; 8) стосунки, вікові особливості, рід діяльності, ідеологічне спрямування тощо. У художній мові продуктивними є оцінно-конотативні прислівники з новими значеннями і формами, основи яких мають звязок з 1) рослинним світом; 2) тваринним світом; 3) власними назвами; 4) природними явищами, небесними тілами, матер