Дослідження та аналіз спектру конотацій "духу сивої давнини" в балетах "Весна священна" різних хореографів з точки зору постмодерністських концепцій. Оцінка музики Івана Стравінського та кодів-образів язичницької Русі як незмінного коду кожного балету.
Аннотация к работе
Проблема коду в культурі і «подвійного кодування» в мистецтві досить різноманітна і з нею повязана більшість питань, які належать до фундаментальних і локальних відношень між культурою, мистецтвом, творчістю та практикою. Виявити нові конотації в балетах «Весна священна» хореографів В. Як приклад таких кодів, що породжують багаточисельні конотації творів, може бути відтворення варварського духу сивої давнини у балеті, а спочатку сні Ігоря Стравінського, «Весна священна». Тому і в основу танців балету, який малював образи язичницької Русі, хореограф Вацлав Ніжинський заклав різкі і тупотячи рухи, стрибки, пластично передаючи дух музики в танцювальних образах. Стравінського) у балеті «Весна священна» Піни Бауш (1978) отримують інше, стосовно балету М.