Зміст концепції С.Я. Фурсо. Сутність понять "процес", "процедура", їх співвідношення та характер взаємного впливу. Специфічна структура нотаріального процесуального правовідношення, ступені правової урегульованості комплексів прав, обов"язків учасників.
Аннотация к работе
Дослідження особливостей нотаріальних процесуальних правовідносин через розкриття їх мети, характеру, визначення місця в системі правовідносин, а також їх структури видається актуальним і важливим в світлі необхідності підвищення ефективності нотаріальної процедури, а також значимості такої процедури для охорони та захисту прав громадян. У процедурі як формі існування процесуального правовідношення реалізується змістова частина його структури - права та обовязки субєктів такого правовідношення, які діють певним чином в межах запропонованих їм законом або поведінкою інших учасників обставин. Баришпольскої "процес... має розглядатися як видове поняття по відношенню до поняття "процедура" [1, с.19-20], а в розвиток запропонованого підходу автор виділяє поряд з "цивільною охоронною процедурою" (фактичне уособлення цивільного процесу) також "цивільну регулятивну процедуру" і пропонує включити до її складу порядок укладення договорів, виконання окремих видів зобовязань, нотаріальне посвідчення правочинів. Таким чином ігнорування охоронної та правозахисної функції нотаріату є безпідставним, як і обмеження нотаріальної функції виключно регулятивною складовою, адже "нотаріат захищає інтереси, повязані із встановленням очевидних фактів та обставин, в той час як суд встановлює такі факти і обставини, існування яких не видається очевидним і потребує достатньо ґрунтовного аналізу доказів" [13, с.14-15]. Таким чином, виникнення нотаріальних процесуальних правовідносин буде наслідком не безумовного звернення громадянина до нотаріуса, результатом збігу в даній конкретній ситуації низки обставин, що є необхідними елементами правової моделі виникнення нотаріального процесуального правовідношення: дотримання порядку звернення, підвідомчість (територіальна та предметна) нотаріусу відповідної справи, наявність належним чином оформлених повноважень у представника, належність заявника тощо.