Раціональне використання та охорона земель як найважливіший принцип земельного права. Ефективність земельно-правового нормування та правових механізмів, спрямованих на дотримання нормативів у контексті забезпечення оптимізації структури землекористування.
Аннотация к работе
Правове забезпечення досягнення оптимального співвідношення та взаєморозташування різних видів земельних угідь в межах ландшафту ("оптимізації структури землекористування") вимагає існування низки показників, у співвіднесенні з якими діяльність із використання земель, їх охорони оцінюватиметься на предмет раціональності використання земельних ресурсів, а структура землекористування - на предмет її оптимальності, а також показників, спрямованих на раціональне використання та охорону земель. На нашу думку, саме через можливість науково-обґрунтованого встановлення специфічних вимог по використанню різних видів земель інститут поділу земель на категорії за цільовим призначенням мав би вирішувати задачу формування оптимальної структури землекористування, яка, як вже зазначалося вище, розглядається нами як таке співвідношення та взаєморозташування різних видів земельних угідь в межах ландшафту, що за конкретних історичних умов відповідає балансу економічних, екологічних та соціальних інтересів. Отже, за існуючої системи поділу земель на категорії за цільовим призначенням відсутні науково обґрунтовані правила, якими мають керуватися уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування при прийнятті рішень про встановлення або зміну того чи іншого цільового призначення земельної ділянки, при визначенні правового режиму земельних ділянок. Враховуючи те, що існуюча система поділу земель на категорії за цільовим призначенням не містить науково обґрунтованих правил, якими мають керуватися уповноважені органи при віднесені земельних ділянок до певного виду цільового призначення, а також нечіткість та незрозумілість правового режиму категорій земель та конкретних земельних ділянок, ми вважаємо, що ця система сприяє формуванню неоптимальної структури землекористування та підтримуємо висловлені в доктрині земельного права пропозиції зі скасування системи поділу земель на категорії за цільовим призначенням [4, с. Окрім правового режиму (цільового призначення) земель, предметом нормування землі в контексті забезпечення оптимізації структури землекористування виступає така її властивість, як співвідношення земельних угідь.