Нормування як елемент наукової організації праці в галузі рослинництва і тваринництва. Визначення норм праці на основних трудових процесах на прикладі ТОВ "Маяк" Мелітопольського району Запорізької області. Методи порівняння та аналітичного спостереження.
Аннотация к работе
Організація праці 2.1 Зміст і завдання наукової організації праці в сільському господарстві 2.2 Складові основи наукової організації праці 2.3 Ефективність реалізації сільськогосподарської продукції Розділ 3. Нормування праці 3.1 Розробка нормативів і норм праці 3.2 Розрахунок та обґрунтування нормативів і норм праці Висновки і пропозиції Список використаної літератури Вступ Нормування - найважливіший елемент наукової організації праці, що дозволяє правильно вирішувати питання розподілу і кооперації праці, розстановки робочої сили, організації та обслуговування робочих місць. Науково обгрунтовані норми сприяють диференціації оплати праці, дозволяють планувати сільськогосподарське виробництва. Норми праці виступають у ролі показників, за якими визначають економію праці, зростання одного з найважливіших показників економічної роботи підприємства - підвищення продуктивності праці. В той же час сама норма праці може бути використана для оцінки раціональності трудового процесу і вибору того чи іншого її варіанту. Метою курсової роботи є визначення норм праці на основних трудових процесах на прикладі ТОВ Маяк Мелітопольського району Запорізької області. Завданнями даної роботи є: зясувати значення галузей якими займається господарство в економіці підприємства, визначити чи є галузі рослинництва і тваринництва економічно ефективними, проаналізувати виконані норми праці, встановити норми вибірки на основі хронограф робочого дня. Багаторічна середньодобова відносна вологість повітря за період квітень - жовтень складає 61% (сама висока у жовтні - 72% і сама низька в липні - 35%). Для аналізу структури, стану та використання земельних ресурсів визначають такі показники: структуру земельних угідь (процентне відношення видів угідь у загальній земельній площі); коефіцієнт освоєння землі під сільськогосподарське виробництво (відношення площі сільськогосподарських угідь до загальної площі землі, закріпленої за господарством); коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь (відношення ріллі до сільськогосподарських угідь); коефіцієнт використання ріллі (відношення площі, зайнятої під сільськогосподарські культури до загальної площі ріллі). Значно перевищує сусіднє господарство по валовому виробництву всіх видів сільськогосподарської продукції.