Класифікація різних форм нормотворчої діяльності глави держави. Порівняння нормотворчих повноважень Президента України з зарубіжним досвідом інших глав держав. Право законодавчої ініціативи, промульгація та відкладальне вето. Конституційний Суд України.
Аннотация к работе
Крім того, проблема функціонування інституту глави держави розглядалася, як правило, в рамках юридичних наук, а тому у відповідних дослідженнях недостатньо розкриті обєктивні причини встановлення тих чи інших форм нормотворчої діяльності глав держав, а також їхній вплив на політичний процес у країнах. Отже, нормотворчою діяльністю глави держави вважатимемо сукупність дій глави держави щодо встановлення чи зміни формально-обовязкових правил поведінки, які спрямовані на регулювання суспільних відносин, адресовані колу неперсоніфікованих субєктів та мають необмежену кількість застосувань. Глава держави може видавати як закони (у порядку дискреційних повноважень), так і акти, що мають силу закону. У таких державах як звичайні, так і конституційні закони приймаються шляхом октроювання - введення їх в дію за наказом глави держави, тим самим підтверджуючи сам факт абсолютної влади монарха. Як правило, у такому випадку акти глави держави, що мають силу закону, є тимчасовими за своєю дією, і після обрання нового парламенту або з початком скликання позачергової сесії мають бути затверджені законодавчими органами або урядами.