Аналіз окремих положень сучасного кримінального законодавства України та нормативно-правових актів, які регулюють діяльність кредитно-фінансової системи щодо забезпечення розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами. Їх класифікація щодо застосування.
Аннотация к работе
Крім банків, кредиторами можуть бути інші кредитно-фінансові установи - фонди, асоціації, ломбарди та ін. Певне значення для захисту майнових інтересів кредиторів має введення в розділ 7 Особливої частини КК України 2001 року «Злочини у сфері господарської діяльності» кримінально-правової норми, яка передбачає відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. Вивчення матеріалів кримінальних справ дозволяє зробити висновок, що однією з найбільш криміногенних є кредитно-банківська сфера, де з кожним роком поширюється шахрайство з фінансовими ресурсами, а саме: незаконне одержання та нецільове використання кредитних ресурсів, які завдають значних фінансових збитків державі і банкам. Так, Інструкцією про регулювання діяльності банків в Україні посилено контроль щодо проведення банками валютних операцій, встановлено новий порядок їх ліцензування, що повинно стати дієвим чинником попередження економічної злочинності у сфері банківського кредитування. Суспільна небезпека цих злочинів полягає в порушенні встановленого законодавством порядку фінансування потреб субєктів господарювання і фізичних осіб, які не є такими субєктами, прав і законних інтересів кредиторів, системи оподаткування, спричиненні майнової шкоди державі, банківським установам, іншим кредиторам шляхом надання їм завідомо неправдивої інформації для отримання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності.