Націонал-соціалістична трансформація міжнародного гуманітарного права. Стан окремих аспектів міжнародного права в сфері військового полону напередодні Другої світової війни. Наслідки реалізації нацистської політики щодо полонених військовослужбовців.
Аннотация к работе
Попри велику кількість зарубіжних наукових праць, які зачіпають питання юридичного статусу військовополонених, дотепер не існує узагальненої вальної роботи щодо правової бази утримання військовополонених у нацистських таборах в окупованій Україні. Дослідницька ціль роботи передбачає розвязання трьох завдань: проаналізувати статус військовополонених за стандартами довоєнного міжнародного гуманітарного права, вивчити націонал-соціалістичну трансформацію положень права війни, висвітлити реалізацію німецької нормативно-правової бази щодо утримання військовополонених у нацистських таборах. Міжнародне гуманітарне право (іноді воно має назву право збройних конфліктів або право війни) - це сукупність міжнародно-правових норм, які направлені на захист жертв збройних конфліктів і встановлюють заборону або обмеження методів і засобів ведення війни, а також відповідальність за порушення відповідних принципів і норм. Міжнародно-правові норми цивілізованого ставлення до військовополонених були кодифіковані на конференції в Гаазі, яка відбувалася впродовж травня-липня 1899 р. За підсумками зустрічі 27 країн-учасниць підписали три конвенції: “Про мирне вирішення міжнародних конфліктів”, “Про закони і звичаї сухопутної війни”, “Про застосування до війни на морі конвенції 1864 року про поранених і хворих”. Документи містили такі принципи гуманного ставлення до військовополонених: заборона жорстокого ставлення, погроз і образ щодо полонених; заборона на застосування засобів примусу для отримання від полонених відомостей військового характеру; гарантування медичної допомоги через посередництво Міжнародного Комітету Червоного Хреста [20,с.1б6].