Класифікаційний аналіз і впорядкування нормативно-правових актів. Відображення нормативно-правових актів у комунікаційному середовищі. Розробка перспективної моделі використання нормативно-правових актів у комунікаційному процесі, стратегія її реалізації.
Аннотация к работе
Постійні зміни в суспільному житті у процесі демократичного розвитку України як правової держави, зростання правосвідомості громадян із неминучістю призводять до підвищення значення нормативно-правових актів завдяки їхній гнучкості, здатності до постійного оновлювання, швидкого реагування на соціальні перетворення. Для забезпечення ефективного функціонування НПА в комунікаційному середовищі України виникає обєктивна необхідність проведення комплексного документознавчого аналізу, спрямованого на вивчення нормативно-правового акта як специфічного виду документа та джерела правової інформації. Нормативно-правовий акт як специфічний вид документа та питання активізації його суспільного використання шляхом включення до комунікаційного середовища України раніше не були обєктом комплексного документознавчого дослідження. Джерельну базу дослідження складають нормативно-правові акти: Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, накази Міністерства юстиції України тощо; автореферати дисертацій, наукові монографії та статті; енциклопедичні видання, довідники, підручники і навчальні посібники; матеріали науково-практичних конференцій, офіційних веб-сайтів різних владних структур та громадських організацій (офіційний вебсайт Державного комітету архівів України, сайт «Громадянське суспільство і влада» та ін.), інформаційно-правових систем: «Законодавство України», «Ліга : Закон», «Інфодиск : Законодавство України», «Нормативні акти України» (НАУ), «Юрист-Плюс»; офіційні правові портали: веб-портал Верховної Ради України, Єдиний веб-портал Кабінету Міністрів України, «Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів», веб-сторінка «Законодавство, що визначає судову систему Необхідними для дослідження стали офіційні періодичні видання: бюлетені «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник Президента України»; газети «Голос України», «Урядовий курєр», а також збірник «Закони України», «Зібрання законодавства України», «Збірник указів Президента України», «Збірник урядових нормативних актів України».В історіографії послідовно викладаються напрацювання вчених щодо визначення поняття «документ», його ознак, функцій, класифікації та аналізу комунікаційного середовища. Розглянуто можливості використання результатів загальнотеоретичних документознавчих розвідок для аналізу нормативно-правових актів як змістовної складової комунікаційного середовища України. Розвиток суспільства неможливий без інформації, матеріальне втілення якої фіксується у формі документа, який в якості продукту суспільного розвитку впливає на формування і характер соціальних відносин у комунікаційному середовищі і одним із видів якого є нормативно-правовий акт (НПА). У другому розділі «Документознавчий аналіз нормативно-правових актів України» розглядалися питання щодо визначення нормативно-правового акта як виду документа і джерела правової інформації; здійснювався класифікаційний аналіз нормативно-правових актів, досліджувалися закони і підзаконні документи в структурі НПА. Визначено основні відмінності між законами та підзаконними НПА: закони видаються виключно представницьким органом державної влади - Верховною Радою України, а підзаконні НПА - органами виконавчої влади, котрі безпосередньо не формуються народом України; закони є основними проявами реалізації компетенції законодавчої влади, а підзаконні НПА - виконавчих функцій держави, завдань виконавчої гілки влади; підзаконні НПА, на відміну від законів, можуть бути більш оперативно змінені, доповнені або скасовані; законами регулюються тільки основні суспільні відносини, а підзаконними НПА - все різноманіття суспільних відносин, що виникають між людьми і організаціями, органами влади; закони виступають основою для підзаконного правового регулювання, підзаконні НПА - конкретизують, розвивають положення законів, визначають процедури їхньої реалізації; закони мають вищу юридичну силу і виступають основою для підзаконного правового регулювання; підзаконні НПА, як правило, розраховуються на менш тривалий період чинності, ніж закони.На підставі комплексного аналізу різноманітної джерельної бази, насамперед офіційних видань, наукових публікацій, ресурсів Інтернету, встановлено, що в документознавстві сформовано теоретичне підґрунтя для дослідження нормативно-правових актів. Зокрема, обґрунтовано фундаментальні положення розвитку науки про документ; проаналізовано поняття «правова інформація», офіційним джерелом якої є нормативно-правові акти; досліджено комунікаційне середовище та основні його складові. Теоретичне осмислення нормативно-правових актів із використанням пізнавальних можливостей системно-функціонального підходу дозволило обґрунтувати поняття НПА як особливого виду документа, котрий закріплює, зберігає, передає соціально-значущу правову інформацію в просторі й часі. До цих ознак, насамперед, відносяться офіційний характер, орієнтація на регулювання суспільних відносин, загальнообо