Ознаки нормативно-правового акту. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила. Ознаки та види законів. Підзаконний нормативно-правовий акт. Дія нормативно-правових актів у часі просторі і за колом осіб. Систематизація нормативно-правових актів.
Аннотация к работе
Східноєропейський університет економіки і менеджменту Юридичний інститут Кафедра теорії та історії держави і права КУРСОВА РОБОТА з теорії держави і права України Тема №3 НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ УКРАЇНИ Виконав: студент 1-го курсу, групи ЮР-91 Пащенко Сергій Перевірив: старший викладач Мошняга Л.В. Черкаси 2010 р. План Вступ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила 3. Закон та його ознаки. Підзаконний нормативно-правовий акт 5. Систематизація нормативно-правових актів Висновок Список використаної літератури Вступ Способом юридичного правоутворення відповідають властиві їм форми відображення юридичних норм: односторонньому волевиявленню органів держави - юридичний нормативний акт, дво - чи багатосторонньому волевиявленню суб’єктів права на паритетних засадах - юридична нормативна умова, санкціонування - правовий звичай, визнанню претендента - судовий прецедент і т. і. Якщо під джерелом розуміти те, що породжує право чи правові норми, а саме у цьому розумінні звичайно використовується цей термін, то слід зазначити, що для суб’єктів, які встановлюють юридичні норми, і для суб”єктів які їх застосовують джерела права різні. Так, у першому випадку джерелом є юридичний мотив, суспільні відносини, що мають правову природу, тобто ті, що можуть і повинні бути врегульовані правовими нормами, типові види правомірної поведінки, конкретні фактичні правовідносини, правові принципи, закони, міжнародно-правові умови, загально-0людські цінності, досягнутий рівень правової культури та правосвідомість. Наприклад, акти визнання судового прецеденту чи санкціонування звичаю не містять юридичних норм, вони лише надають їм обов’язкової юридичної сили. Зокрема: він найбільш чітко, повно і однозначно формулює права і обовязки субєктів суспільного життя; дає можливість найшвидше і найповніше довести зміст норм права до субєктів суспільного життя; дає можливість та створює умови для адекватного (належного) і однакового розуміння норм права; дає можливість оперативно реагувати на потреби правового регулювання, змінюючи, встановлюючи чи скасовуючи відповідну правову норму; нормативно-правові акти найбільш повно і легко можуть бути систематизовані, що сприяє полегшенню користування ними, крім того, вони дають можливість для узгодження і впорядкування чинних правових норм. володіють юридичною силою, яка відображає їхнє співвідношення з іншими нормативно-правовими актами, місце і роль у системі законодавства та правового регулювання. Субєктами прийняття нормативних актів в Україні є народ України, Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства, інші органи і посадові особи, передбачені Конституцією та законами України приймаються з дотриманням певної процедури. Основними стадіями правотворчого процесу є правотворча ініціатива, розробка, розгляд, обговорення проектів нормативних актів, прийняття та введення їх у дію; ухвалюються субєктами правотворчості у формах, визначених для кожного з них Конституцією і законами України (так, Верховна Рада України, зокрема, приймає закони, Президент України - укази, Кабінет Міністрів України - постанови) З іншого джерела можна побачити трохи іншу характеристику нормативно-правового акту. Ознаки нормативно-правового акта: 1) приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через референдум); 2) завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обовязків; 3) приймається з дотриманням певної процедури; 4) має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити: а) вид акта (закон, указ, постанова); б) найменування органу, який ухвалив акт (парламент, президент, уряд, місцевий орган влади); в) заголовок (деякі акти, наприклад, розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються без заголовка); г) дата ухвалення акта; ґ) номер акта; д) дані про посадову особу, яка підписала акт; 5) публікується в офіційних спеціальних виданнях з обовязковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються у Відомостях Верховної Ради України, газетах Голос України та Юридичний вісник України; постанови Кабінету Міністрів - у збірниках постанов уряду України та газеті Урядовий курєр; закони і підзаконні акти - у часопису Офіційний вісник України).