Визначення сучасного стану нормативного забезпечення використання та охорони громадських сіножатей та пасовищ і аналіз ефективних методів його вдосконалення. Визначення місця вищевказаних угідь у структурі земель сільськогосподарського призначення.
Аннотация к работе
Обгрунтовано висновок про недостатнє нормативне забезпечення правовідносин щодо створення, використання та охорони громадських сіножатей і пасовищ та необхідність розроблення і прийняття спеціального підзаконного нормативно-правового акта, який би детально урегульовував відповідні матеріально-правові та процедурні аспекти. Grounded conclusion about the insufficient normative providing of legal relationships in relation to creation, use and guard of public hayfields and pastures, and necessity of development and acceptance special subsidiary legislation act which in detail would regulate the proper materially legal and procedural aspects. Основну частину цих земель складають сільськогосподарські угіддя, до яких частиною 2 ст. № 548, виділяють землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ - 01.01.01), для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ - 01.01.02), для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.01.03) і т. д., а також землі для сінокосіння і випасання худоби (код КВЦПЗ - 01.01.08) [2]. Основні засади правового режиму громадських пасовищ та сіножатей закладені, безумовно, у ЗК України у тих статтях, які стосуються земель сільськогосподарського призначення загалом, земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби (ст.