Нормативні показники ультразвукових параметрів серця у здорових міських підлітків в залежності від віку, статі, антропометричних і соматотипологічних характеристик організму. Гендерні розбіжності точності опису ехокардіографічних ознак і параметрів тіла.
Аннотация к работе
Вивченням розмірів серця, його електрокардіографічних показників у дітей і підлітків займався цілий ряд дослідників, як у нашій країні, так і за кордоном (Богач А.М., 1988; Кмить Г.В., 2000; Фомин Н.А., Дятлова Н.Н., 2000). В наш час є достатньо наукових фактів, які свідчать про взаємозвязки окремих параметрів соматичного розвитку з параметрами серцево-судинної системи (Легонькова Т. И., 1989; Щедрина А.Г. и др., 1996), хоча у більшості випадків такі звязки вивчалися без використання кореляційного аналізу, часто при недостатній вибірці груп дітей та підлітків і зовсім рідко на контингенті здорових осіб. Таким чином, необхідність отримання сучасних норматив ехокардіографічних параметрів серця у здорових дівчаток і хлопчиків української етнічної групи і вирішення питання про взаємозвязки ультразвукових показників серця з антропо-та соматотипологічними характеристиками організму, визначає актуальність даного дослідження. Розробити нормативні показники ультразвукових параметрів серця у здорових міських підлітків у залежності від віку, статі, антропометричних та соматотипологічних характеристик організму. Вивчити основні антропометричні показники, соматотип і компонентний склад маси тіла в практично здорових міських підлітків (хлопчики 13-16 років; дівчатка 12-15 років), мешканців Подільського регіону України.М.І.Пирогова проведено комплексне обстеження міських дівчаток у віці від 12 до 15 років та хлопчиків у віці від 13 до 16 років, згідно схеми вікової періодизації онтогенезу людини, яка була прийнята на VII Всесоюзній конференції з проблем вікової морфології, фізіології та біохімії АПН СРСР (Никитюк Б.А., Чтецов В.П., 1990). Воно містило в собі визначення тотальних (довжина і маса тіла), парціальних: поздовжніх - висота верхньогрудинної, акроміальної, пальцевої, лобкової та вертлюгової точок; обхвавтних - грудної клітки, плеча, передпліччя, стегна, гомілки, шиї, талії, стегон, стопи, кисті; поперечних - ширина дистальних епіфізів плеча, передпліччя, стегна та гомілки; міжостьова, міжгребнева та міжвертлюгова відстані, ширина плечей, середньогрудний, нижньогрудний діаметри грудної клітки; передньозадніх - зовнішня конюгата, передньозадній середньогрудний діаметр грудної клітки, і товщини шкірно-жирових складок (на задній і передній поверхні плеча, на передпліччя, під нижнім кутом лопатки, на боці, на животі, на стегні, на гомілці). Так, товщина передньої стінки правого шлуночка в діастолу і в систолу в дівчаток 12-13 років практично однакова, починає збільшуватися в 14-15 років і є максимальною у 15-річних дівчаток, а у хлопчиків даний ультразвуковий показник серця має мінімальне значення в 13 років, збільшення його відбувається у два етапи: 14-15 років і в 16 років; в той час, як товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу і в систолу у хлопчиків і дівчаток не має істотних вікових відмінностей. Діаметр лівого шлуночка в діастолу у дівчаток знаходиться майже на одному рівні у проміжку з 12 до 14 років і потім зростає лише у 15 років, а у хлопчиків зміни даного показника аналогічні вище описаних ультразвукових характеристик серця, тобто, він найменший у 13 років, а далі збільшується у два етапи; у той час як діаметр лівого шлуночка в систолу в дівчаток практично не змінюється з 12 до 15 років, а у хлопчиків - починає збільшуватися лише в 16 років. Товщина міжшлуночкової перегородки в систолу у дівчаток 12-14 років знаходиться на одному рівні і збільшується лише з 15-ти років, у хлопчиків - вона мінімальна в 13 років, а потім збільшується, залишаючись на одному рівні з 14 до 16 років; в той час, як товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу у підлітків не має виражених вікових відмінностей.У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у встановлені нормативних значень ехокардіографічних показників у практично здорових міських підлітків Подільського регіону України в залежності від віку, статі, особливостей будови тіла та звязків між ними, що дозволило розробити регресійні моделі індивідуальних ультразвукових морфофункціональних показників серця у нормі. У міських підлітків різної статі виявлена гетерохронність у прогресивній динаміці розвитку міокарда та параметрів роботи серця і його клапанів, яка проявляється статистично значимими віковими відмінностями в межах даного періоду онтогенезу товщини стінок правого шлуночка та лівого передсердя, діаметрів шлуночків серця, кінцевих діастолічного та систолічного обємів лівого шлуночка, фракції вкорочення та викиду, ударного і хвилинного обємів крові та відкриття аортального клапану. Хвилинний обєм крові, серцевий індекс, відкриття аортального клапану, діаметр правого шлуночка в діастолу у хлопчиків статистично значимо більші лише в окремих вікових групах. Встановлено, що дівчаткам і хлопчикам, які належать до ектоморфного соматотипу, властиві найменші ультразвукові параметри серця, а у підлітків з мезоморфним типом конституції - навпаки, виявлені найбільші ехокардіографічні параметри серця.