Загальна характеристика нормативних основ регулювання відносин із відокремлення церкви від держави. Знайомство з головними етапами створення радянської держави. Особливості визначення правил поведінки у відносинах із церквою, релігійними організаціями.
Аннотация к работе
Нормативні основи регулювання відносин із відокремлення церкви від держави У статті аналізується питання, що характеризує, сформовані радянською державою на початку існування, правила поведінки суб’єктів у відносинах із відокремлення церкви від держави. Першим таким актом став Декрет про відокремлення церкви від держави і школи від церкви, виданий Тимчасовим робітничо-селянським урядом України 22 січня 1919 р. Пропонована проблематика поки ще не досліджувалася, а це визначає її актуальність і мету цієї статті - проаналізувати питання, що характеризує, сформовані радянською державою на початку існування, правила поведінки суб’єктів у відносинах із відокремлення церкви від держави. У Декреті 1919 р. зазначалося, що церква відокремлювалася від держави і за особою визнавалося право сповідувати чи не сповідувати ту чи іншу релігію, вільно виконувати релігійні обряди. Так, було визначено, що майно існуючих в Українській Соціалістичній Радянській Республіці (УСРР) церков і церковних товариств ставало народним надбанням, а богослужбове майно (зокрема будівлі і споруди), за рішеннями органів державної влади, передавалося у безоплатне користування відповідним релігійним товариствам. При цьому церковні та релігійні товариства не могли бути суб’єктами права власності та не допускалося примусове стягнення зборів на їх користь. У березні 1919 р. на ІІІ Всеукраїнському з’їзді Рад була прийнята Конституція УСРР, яка декларувала права і обов’язки «працюючого і експлуатованого народу України».