Характеристика понять "норма права" і "правовий режим". Дослідження юридичної взаємодії даних понять. Визначення змісту норми права, як класичної композиції нормативного припису, моменту державного веління. Ознайомлення з поглядами вчених-науковців.
Аннотация к работе
Однак правова наука та юридична література не пропонує єдиного та однозначного визначення ні норми права, ні правового режиму. Байтін зазначає, що правова норма - первинна клітинка права, частинка змісту, вихідний структурний зміст його системи, відносно самостійне явище, яке володіє власними специфічними особливостями, що поглиблюють і конкретизують наші уявлення про право, його поняття, сутність і зміст, про механізм регулятивного впливу на суспільні відносини [2, с. У звязку із цим науковець визначає правову норму як загальнообовязкове правило соціальної поведінки, встановлене чи санкціоноване державою, виражене публічно у формально-визначених приписах, як правило, в письмовій формі й охоронюване органом держави шляхом контролю за його дотриманням і застосування передбачених законом заходів примусу за здійснення правопорушення [3, с. Отже, проаналізувавши наведені визначення, можна стверджувати, що норма права - це особливий вид соціальних правил поведінки загального характеру, що встановлені, визнані чи санкціоновані компетентним органом держави або в іншому, передбаченому нею порядку, які мають загальнообовязкову силу, регулюють суспільні відносини в інтересах громадян і суспільства, виражаються публічно у формально-визначених приписах, як правило, в письмовій формі, та передбачають можливість застосування державно-примусових заходів, включаючи відповідальність перед державою в разі порушення цих норм з метою їх підтримання та неухильного виконання [8, с. У юридичній науці під режимом, як правило, розуміють законність, порядок, соціальний режим деяких обєктів або видів діяльності, закріплених правовими нормами і забезпеченими сукупністю юридичних засобів [9, с.Отже, з урахуванням проведеного аналізу можемо стверджувати, що досліджувані правові категорії «норма права» і «правовий режим», з одного боку, є самостійними та цілісними категоріями правової науки, з іншого - такими, що зумовлюють одна одну і взаємодіють між собою.