Аналіз проблематики формування правової поведінки особи через призму основного засобу правового регулювання - норми права. Визначення регулятивного впливу норм позитивного права на юридично значущу поведінку особи. Дослідження психології закону.
Аннотация к работе
У загальнонауковому розумінні норма (лат. norma - “правило”) - це прояв і відображення природної і суспільної закономірності; регулююче правило, що вказує на кордони свого вживання [2, 67]. Тарасов зазначає, що існує два підходи до розуміння поняття “норма”[5, 10]: - по-перше, це - природний стан деяких субєктів (систем, відносин, процесів); З огляду на предмет нашого дослідження ми схильні до загальноприйнятої класифікації норм права із розгортанням таких характеристик [7, 159]: а) за функціями, які виконують: - регулятивні норми, тобто такі, що спрямовані безпосередньо на регулювання поведінки людей, надаючи учасникам суспільних відносин права і покладаючи на них обовязки; Якщо існує зовнішня система побудови норм, то повинна існувати і її внутрішня структура - засіб організації змісту правила поведінки, який міститься в нормі. передбачена в нормі модель поведінки сформульована не пасивно: правова норма вказує на відношення держави до даної моделі і, відповідно, приписує, дозволяє, чи забороняє описану в ній поведінку (т. зв. юридичним зміст);Отож як було зазначено вище, норма - первинна “клітина” у матерії позитивного права, правової системи в цілому.