Оцінка впливу ноотропів на постсинаптичні глутаматні рецептори з точки зору їх модулюючої дії на пластичні властивості синапсів. Нейронні й синаптичні ефекти ноотропів, які спроможні бути критеріями вибору фармакологічних речовин з потенційною активністю.
Аннотация к работе
За теперішнього часу більшість дослідників розглядає ноотропні речовини як нейрометаболічні церебропротективні засоби, які шляхом оптимізації обмінних процесів у нервових та гліальних клітинах поліпшують функціональний стан мозку і полегшують навчання, а також формування та вилучення пам??ятних слідів у людини і тварин (Вороніна Т.А. Поряд з цим було встановлено, що пірацетам полегшуе синаптичну передачу в мозку, про що свідчить збільшення амплітуди трансклозальних відповідей, обумовлене його дією (Giurgea C., Moyersoons F., 1978). У звязку з цим висувається гіпотеза, згідно з якою ноотропні речовини можуть бути алостеричними і метаболічними модуляторами постсинаптичних глутаматних рецепторів (ГР), які беруть участь в генерації ЗПСП і забезпечують міжнейронну синаптичну передачу. Крім того, розробка проблеми первинної синаптотропної дії ноотропів може стати теоретичою основою для пошуку фармакологічних речовин з потенційною антиамнестичною активністю. Виявлення на підставі кореляційного аналізу нейронних та синаптичних ефектів, спричинених ноотропними речовинами, котрі значимо корелюють з їхньою антиамнестичною дією, у дослідах, повязаних з вивченням поведінки, дає змогу рекомендувати здатність досліджуванних речовин підсилювати відповіді нервових клітин, опосередковані активацією АМРА/каїнатних рецепторів, і збільшувати тривалість тривалої посттетанічної потенціації (ТПТП) синаптичної передачі у зрізах гіпокампу гризунів як прогностичні критерії для скринінга фармакологічних речовин з потенційною ноотропною активністю.Подразнення завдавали в ділянках: колатералей Шаффера в радіальному шарі СА1, хілуса зубчастої закрутки, де проходять волокна перфорантного шляху, молекулярного шару САЗ, де проходять моховидні волокна, що йдуть від зернистих клітин зубчастої закрутки до проксимальних ділянок дендритів пірамідних нейронів САЗ. В умовах блокади іонних каналів НМДА ГР кетаміном або іонами магнію ноотропні речовини не впливають на деполяризаційні відповіді, спричинені дією АК, і на залишкові компоненти полісинаптичних ДК-ЗПСП. Інгібування Са2 /діацилгліцерин-стимульованої протеїнкінази С поліміксином В сульфатом призводило до цілковитого пригнічення потенціюючого впливу карбацетаму на спричинені АК деполяризаційні відповіді і ДК-ЗПСП мотонейронів, не впливаючи на потенціюючі ефекти інших ноотропних речовин (табл. У другій серії дослідів в якості моделі для дослідження відповідей нейронів гіпокампу щурів, опосередкованих активацією НМДА ГР, було використано короткотермінову потенціацію ПЗПСП пірамідних нейронів ділянки СА1, спричинених електричною стимуляцією колатералей Шаффера, що була індукована 2-х хвилинною аплікацією НМДА (120 МКМ). Дія на зрізи трифторперазину і поліміксину В сульфату призводила до значного ослаблення впливу всіх ноотропних речовин на спричинювану НМДА короткотермінову потенціацію ПЗПСП пірамідних нейронів (табл.Встановлено, що пірацетам, карбацетам, етімізол, нооглутил збільшують амплітуду відповідей спинальних мотонейронів, опосередкованих активацією НМДА глутаматних рецепторів. Встановлено, що пірацетам, карбацетам, етімізол, нооглутил у мікромолярних концентраціях збільшували амплітуду відповідей нервових клітин гіпокампу щурів, опосередкованих активацією АМРА/каїнатних рецепторів. Сенсибілізуючий вплив пірацетаму, карбацетаму, етімізолу і нооглутилу на НЕНМДА глутаматні рецептори зумовлено підвищенням активності кальмодуліну, кальмодулінзалежної протеїнкінази ІІ и Са2 -діацилгліцеринзалежної протеїнкінази С, активність яких ноотропні речовини стимулюють за участю фосфоінозитидази С і регуляторних Gp-білків.