Виявлення номенів, які репрезентують лікарські рослини в західнополіських говірках з увагою до оцінки мотивів номінації діалектоносіями. Дослідження семантичної мотивації та особливостей просторової поведінки західнополіських назв лікарських рослин.
Аннотация к работе
Дослідження лексичного складу говорів становить особливий інтерес, оскільки діалектна лексика залишається цінним джерелом інформації не лише про мовлення діалектоносіїв, а й про їх позамовне оточення. Тому в останні десятиліття зявилися мовознавчі праці, присвячені теоретичним питанням української діалектної лексики та описові її окремих тематичних і лексико-семантичних груп (М.І.Толстой, Й.О.Дзендзелівський, П.Ю.Гриценко, М.В.Никончук, І.В.Сабадош, О.Й.Блінова, Г.П.Клепікова, Г.Л.Аркушин, К.Д.Глуховцева, В.В.Лєснова, В.М.Куриленко, Н.П.Дейниченко, Л.І.Дорошенко, М.В.Бігусяк та ін.). В українському мовознавстві цій тематичній групі лексики присвячено праці В.Л.Карпової, М.М.Фещенка, Й.О.Дзендзелівського, Я.В.Закревської, І.В.Сабадоша, А.Й.Капської, Л.О.Симоненко, Т.П.Заворотної, А.М.Шамоти, Л.Д.Фроляк, О.А.Малахівської, Л.А.Москаленко, О.Ф.Миголинець та ін.; але фітоніми західнополіських говірок ще не були предметом спеціального вивчення. Дисертаційне дослідження є складовою планової теми “Українська мова на Волині”, яку виконує кафедра історії та культури української мови Волинського державного університету імені Лесі Українки. Мета дослідження: 1) виявити склад, проаналізувати ареальну варіативність та просторову поведінку фітономенів у західнополіських говірках; 2) дослідити семантичну мотивацію західнополіських найменувань лікарських рослин.3) які репрезентовано від 51 % до 75 % говірок; це 25 рослин (24,3 %), які відомі не на всій досліджуваній території (напр.: півники болотяні, чага, плаун булавовидний, яловець звичайний, валеріана лікарська, брусниця, медунка лікарська), лікувальні властивості яких не відомі широкому загалу населення, хоча й описані у фітотерапевтичній літературі (напр.: ріжки, цмин пісковий, грицики звичайні, глечики жовті, галінсога дрібноквіткова); не всі респонденти змогли назвати такі поширені буряни, як галінсога та грицики, хоча у більшості випадків знали, де ростуть ці рослини та ідентифікували їх; 4) які репрезентовано від 26 % до 50 % говірок; це 21 рослина (20,4 %), лікувальні властивості яких відомі здебільшого лише заготівельникам лікарської сировини та травникам (напр.: сухоцвіт болотяний, мильнянка лікарська, бобівник трилистий, веснівка дволиста, печіночниця звичайна, чаполоч пахуча, трутовик несправжній); окремі з них (напр.: бобівник трилистий, сухоцвіт болотяний, первоцвіт лікарський) стають рідкісними, а тому в багатьох населених пунктах відомі лише найстаршим респондентам. Те, що до цієї групи потрапили такі рослини, як цикорій звичайний, лобода біла, кропива дводомна та мята перцева, зумовлене, ймовірно, тим, що за зовнішнім виглядом їх легко можна сплутати з іншими подібними видами, тому респонденти не змогли ідентифікувати ці рослини й назвати їх; Для рослин, які були інтродуковані на Західне Полісся (галінсога дрібноквіткова) або не мають широкого застосування в народній медицині (анемона дібровна, глечики жовті, ріжки, півники болотяні, аконіт, веснівка дволиста), характерна наявність назв, належних до багатьох дериваційних гнізд, індекс домінування яких лише зрідка перевищує 30 %. Останнє зумовлено тим, що, по-перше, рослина мало використовується в народній фітомедицині або загалом малознана (зозулинець чоловічий, рутка лікарська, мильнянка лікарська, глечики жовті, латаття біле); по-друге, необхідністю вирізнення рослини серед схожих видів за будовою, місцем проростання, властивостями тощо (кропива дводомна, перстач гусячий, собача кропива, фіалка триколірна, лепеха звичайна, ромашка безязичкова, полин гіркий, вільха чорна, первоцвіт весняний, глечики жовті, латаття біле, зозулинець чоловічий та ін.).