Особливості аналізу міжнародного досвіду впливу інноваційної діяльності на економічний розвиток регіону. Сутність, цілі та структура виробничого потенціалу регіону та роль його структурних елементів у забезпеченні конкурентоспроможності виробництва.
Аннотация к работе
В нових ринкових умовах господарювання Україна, реалізуючи інноваційну модель розвитку економіки, наштовхується на низку проблем: структурну розбалансованість, високу матеріало-та енергоємність виробництва, низький рівень інноваційної активності, дефіцит фінансових та кредитних ресурсів. Якість виробничого потенціалу регіону - основний чинник формування високотехнологічних виробництв, які здатні виробляти наукоємну продукцію з високою доданою вартістю, конкурентоспроможну на внутрішньому та зовнішньому ринках. Вагомий внесок у розробку проблеми інноваційного розвитку економіки та його впливу на трансформацію виробничого потенціалу регіону зробили такі вчені-економісти: Л.Абалкін, А. Проте, недостатньо дослідженими залишаються питання аналізу і оцінки інноваційної якості виробничого потенціалу в умовах формування постіндустріального суспільства та розробка механізмів підвищення рівня його інноваційності як на державному, так і регіональному рівнях. У процесі дослідження впливу інновацій на розвиток виробничого потенціалу регіону використано: синергетичний підхід - для обґрунтування нової якості виробничого потенціалу регіону; системно-структурний аналіз - для дослідження структури виробничого потенціалу; економіко-статистичний аналіз - для обєктивного відображення основних показників економічного та інноваційного розвитку; індексний метод - для дослідження динаміки показників використання основних складових елементів виробничого потенціалу; факторний аналіз - для оцінки впливу чинників на формування та використання виробничого потенціалу регіону; економіко-математичне моделювання - для визначення рівня інноваційності виробничого потенціалу.У першому розділі “Теоретико-методологічні основи інноваційного розвитку виробничого потенціалу регіону” досліджено теоретичні засади інноваційного розвитку регіону, розглянуто методологію формування і використання його виробничого потенціалу в умовах реалізації інноваційної моделі розвитку економіки та висвітлено передумови підвищення рівня його інноваційності. Вивчення інноваційних процесів розвитку виробничого потенціалу регіону базується на теоріях: інновацій, порівняльних і конкурентних переваг, економічного зростання, класичній економічній теорії та концепції маркетингу. В ринкових умовах господарювання змінюється орієнтація загального вектору конкурентоспроможності виробництва від факторів виробництва (робоча сила, капітал, земля, природні ресурси) до динамічних конкурентних переваг (інновацій, інвестицій, інтелектуальний капітал, наукоємності виробництва, ринкової інфраструктури, маркетингу тощо). Компонентно-територіальну структуру виробничого потенціалу характеризують внутрішньовидові і міжвидові співвідношення виробничих ресурсів, які взаємоповязані і взаємодіють між собою у процесі виробництва продукції, а також нові технології та продукція. У другому розділі “Формування та використання виробничого потенціалу регіону в умовах поглиблення інноваційних процесів” проаналізовано тенденції та закономірності розвитку виробничого потенціалу Львівської області, досліджено стан і динаміку використання його основних складових та особливості інноваційної діяльності в регіоні, здійснено оцінку рівня інноваційності виробничого потенціалу.Запропонований нами організаційно-економічний механізм сприяння підвищенню рівня інноваційності виробничого потенціалу регіону реалізується через важелі фінансово-економічного та нормативно-правового впливу з метою забезпечення модернізації основних фондів, підвищення якості матеріальних ресурсів та трудового потенціалу. Вплив держави на розвиток наукових досліджень повинен здійснюватись шляхом фінансування державних та власних наукових розробок; сприянням передачі технологій з лабораторій у виробництво; забезпеченням законодавчо-нормативного супроводу координаційних дій щодо налагодження звязків науки і виробництва, в тому числі у сфері надання наукових консультацій приватному сектору; сприяти диференціації фінансового забезпечення підприємствам в організації власних наукових досліджень. Для забезпечення інноваційного розвитку регіону необхідно створювати сприятливі умови ефективній співпраці між вищими навчальними закладами - науково-дослідними установами - виробництвом. Необхідно створювати такі організаційні форми в галузі дослідження і розробки інновацій, як регіональні виробничо-інноваційні структури (технологічні парки, технополюси, кластери, бізнес-інкубатори, інноваційні центри), діяльність яких направлена на виготовлення і поширення нових технологій, а також проведення маркетингових досліджень для визначення доцільності їх створення. Механізм покращення фінансово-кредитного забезпечення інноваційної діяльності повинен передбачати фінансово-кредитні, податкові, митні і лізингові пільги субєктам господарювання; дозвіл проведення прискореної амортизації основних фондів; цільові дотації споживачам інноваційної продукції; збільшення бюджетних асигнувань в інноваційну сферу; надання гарантій банкам, що дають кредити під інновації; створ