Використання ресурсного потенціалу галузі кормовиробництва. Інтегральний показник та коефіцієнт ефективності інновацій у кормовиробництві для оцінки активізації результативності. Участь держави в активізації інноваційної діяльності сільгосппідприємств.
Аннотация к работе
Державна політика щодо відродження вітчизняного аграрного сектора створює позитивні передумови для підвищення рівня ефективності всіх галузей сільського господарства. З появою нових орієнтирів щодо відродження галузі тваринництва особливої пріоритетності набуває науковий і практичний пошук стратегії інноваційного розвитку кормовиробництва, обрання напрямів, форм і методів її реалізації з метою підвищення ефективності галузі. Їх праці є ґрунтовними, однак аналіз теорії та практики підвищення ефективності інновацій у кормовиробництві вказує на низку невирішених проблем, а саме: слабку адаптацію й низьку інноваційну активність сільськогосподарських підприємств, безсистемність впровадження нововведень, недосконалість економічного механізму управління інноваційними процесами, відсутність в аграрному виробництві висококваліфікованих менеджерів із досвідом просування інновацій та інші. обґрунтувати та розробити методичні підходи до оцінки ефективності інновацій у кормовиробництві; Основні результати дослідження, що визначають його наукову новизну, полягають у наступному: вперше: - запропоновано методичний підхід до оцінки ефективності кормовиробництва на інноваційній основі, який ґрунтується на визначенні інтегрального показника ефективності кормовиробництва за методом DEA (аналіз оболонки даних), що дозволяє за рахунок оптимізації посівної площі та визначення коефіцієнта ефективності інновацій кормовиробництва здійснювати прогноз результативності галузі на перспективу;У першому розділі "Інноваційний розвиток галузі кормовиробництва як фактор підвищення ефективності" узагальнено основні підходи до визначення сутності ефективності виробництва; удосконалено трактування поняття ефективності кормовиробництва та окреслено форми прояву ефективності за визначеними ознаками; систематизовано чинники впливу на ефективність галузі; узагальнено економічні аспекти інноваційної складової кормовиробництва; сформовано методику для прогнозної оцінки ефективності інновацій у кормовиробництві. За ознакою впливу на характер економічного відтворення галузі передбачається: прискорення темпів науково-технічного прогресу в галузі (створення нових і удосконалення існуючих технологій вирощування кормових культур, нових сортів і сумішок кормових культур, новітньої техніки, прогресивних методів і форм організації кормовиробництва; дотримання науково обґрунтованої структури посівів зернофуражних і кормових культур та організація раціонального використання кормів. До внутрішніх чинників належать: технології, техніка та машини, працівники, організація виробництва кормів, методи роботи і стиль управління у кормовиробництві. Цей показник у досліджуваній галузі дозволяє здійснювати управління кормовиробництвом в напрямі підвищення економічної ефективності (зростання урожайності, зниження трудомісткості і собівартості 1 ц к. од.,), зменшення екологічного (вмісту шкідливих речовин, важких металів, нітратів і нітритів, біологічно-токсичних речовин) та енергетичного навантажень (коефіцієнт енергоємності кормових культур). При цьому інноваційною складовою в кормовиробництві є процес створення у результаті наукових дослідів та впровадження в господарській практиці нових сортів кормових культур, новітніх наукоємних технологій виробництва, заготівлі та зберіганні кормів, використання більш ефективних нових добрив і засобів захисту кормових культур, передових форм організації виробництва та управління галуззю кормовиробництва, що дозволяє підвищити її ефективність.На підставі узагальнення наукових досліджень теоретично доведено, що під ефективністю кормовиробництва слід розуміти здатність галузевої системи до максимального виробництва високоякісних кормів за постійного застосування інновацій задля економії витрат і збереження ресурсів. В авторському баченні ця економічна категорія відображає підвищення результативності кормовиробництва за рахунок впровадження інновацій, і забезпечує здатність галузі до збільшення виробництва якісних кормових ресурсів з метою повноцінного забезпечення тваринництва кормами. Встановлено, що крім загальновживаних методик оцінювання ефективності галузі кормовиробництва, доцільно застосовувати метод DEA (аналіз оболонки даних). Сутність такої методики, на відміну від існуючої, полягає в тому, що вона дає можливість одночасно оцінити ефективність кормовиробництва сільськогосподарських підприємств як за ступенем використання кожного окремого ресурсу так і у їх взаємозвязку й одночасно визначити вплив інноваційної складової на продуктивність та ефективність галузі. Обґрунтовано сутність найвагоміших чинників, що стимулюють пропозицію кормів: вартість дизельного пального і мінеральних добрив, оскільки у структурі сумарного приросту пропозиції їх частка становить 35-36 % і ціну реалізації кормів, частка якої становить 16%.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі викладено теоретико-методологічні положення та запропоновано напрями розвязання наукового завдання зростання ефективності кормовиробництва на інноваційній основі.
За результатами проведеного дисертаційного дослідження можна зробити такі висновки: 1. На підставі узагальнення наукових досліджень теоретично доведено, що під ефективністю кормовиробництва слід розуміти здатність галузевої системи до максимального виробництва високоякісних кормів за постійного застосування інновацій задля економії витрат і збереження ресурсів. В авторському баченні ця економічна категорія відображає підвищення результативності кормовиробництва за рахунок впровадження інновацій, і забезпечує здатність галузі до збільшення виробництва якісних кормових ресурсів з метою повноцінного забезпечення тваринництва кормами.
2. Встановлено, що крім загальновживаних методик оцінювання ефективності галузі кормовиробництва, доцільно застосовувати метод DEA (аналіз оболонки даних). Сутність такої методики, на відміну від існуючої, полягає в тому, що вона дає можливість одночасно оцінити ефективність кормовиробництва сільськогосподарських підприємств як за ступенем використання кожного окремого ресурсу так і у їх взаємозвязку й одночасно визначити вплив інноваційної складової на продуктивність та ефективність галузі.
3. Обґрунтовано сутність найвагоміших чинників, що стимулюють пропозицію кормів: вартість дизельного пального і мінеральних добрив, оскільки у структурі сумарного приросту пропозиції їх частка становить 35-36 % і ціну реалізації кормів, частка якої становить 16%. Найвагоміший вплив на попит кормів мають: наявність умовного поголівя тварин близько 40% та ціна -39%. Врахування останніх дає змогу спрогнозувати обсяги попиту та пропозиції на довгострокову перспективу.
4. Доведено, що вплив інноваційного фактору на економіку кормовиробництва має здійснюватися за умови досягнення єдності інтересів і встановлення злагоджених стосунків між державою, наукою, виробництвом та узгодженням інноваційної політики з науково-технічною, бюджетно-фінансовою, грошово-кредитною, промисловою, зовнішньоторговельною тощо. Посилення державної підтримки сприятиме підвищенню ефективності галузі кормовиробництва в цілому.
5. При оцінці сучасного стану економічної ефективності кормовиробництва встановлено, що зростання результативності кормовиробництва прямо залежить від технічної і аллокативної ефективності та технологічних змін. За методом DEA визначено, що резерви підвищення ефективності галузі для більшості сільськогосподарських підприємств на 30-70% залежать від раціонального використання усіх ресурсів.
6. За допомогою економіко-математичної моделі статистичних рівнянь залежностей, побудованої за даними вибіркової сукупності підприємств 14 господарств Ружинського та 25 Ємільчинського районів, виявлено, шо з врахованих факторів найбільший вплив на обсяг виробництва кормів з 1 га мають інноваційні сорти кормових культур та інноваційні технології їх вирощування. Зокрема, збільшення витрат на інноваційні сорти на одиницю призводить до збільшення виробництва кормів з 1 га на 41,2%; збільшення витрат на інноваційні технології - на 21,6%. Розрахований коефіцієнт множинної кореляції (R = 0,955) вказує на тісний звязок обсягу виробництва кормів із зазначеними факторами, а коефіцієнт множинної детермінації, що становить 0,7282, означає, що варіація обсягу виробництва кормів з 1 га у звязку із зміною зазначених факторів становить 72,8%.
7. Встановлено, що підвищення ефективності кормовиробництва можна здійснити шляхом створення кормового кластеру, який має інноваційну, конкурентоспроможну та соціальну спрямованість. Внутрішня та зовнішня інфраструктура кормового кластеру забезпечуватимуть переваги у темпах зростання виробництва кормів, їх якості та інноваційно-інвестиційну привабливість галузі.
8. Підтверджено, що резервом підвищення ефективності кормовиробництва сільськогосподарських підприємств може бути оптимальний розподіл ресурсів. Для вирішення зазначеного завдання розроблено економіко-математичну модель, результатом якої є оптимізація кормових площ із раціональним поєднанням традиційних та інноваційних кормових культур у Зонах Полісся і Лісостепу. Це дозволяє збільшити виробництво якісних кормів на 45%, знизити їх собівартість на 30% та максимізувати окупність кормів продукцією тваринництва на 25%.
Список литературы
у наукових фахових виданнях: 1.Грабчук І.Ф. Якість молока та мяса сільськогосподарських підприємств Житомирського регіону у контексті євроінтеграційних вимог / І.Ф. Грабчук // Збірник наукових праць Волинського національного університету ім. Лесі Українки - Луцьк: Вид-во "Вежа", 2008. - Т.7 - С.168-177.
2.Грабчук І.Ф. Кормовиробництво як основа розвитку тваринництва / І.Ф. Грабчук // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. ДНУ. - Дніпропетровськ, 2009. - Вип. 247: в 6 т. -Том V. - С. 1236 - 1242.
3.Грабчук І.Ф. Тенденції становлення і розвитку ринку кормів / Грабчук І.Ф. // Наук.-теорет. зб. "Вісник ЖНАЕУ".- Житомир: Вид-во ЖНАЕУ, 2009. - Вип. №2 (25), т.2. - С. 77-84.
4. Грабчук І.Ф Кластеризація як інноваційний підхід до організації виробництва кормової продукції / І.Ф. Грабчук // Вісник ХНАУ "Економіка АПК і природокористування".: Вид-во ХНАУ ім. В.В. Докучаєв - Харків, 2009. - Вип. №14. - С. 300-307.
5. Павловська Л.Д. Загальна продуктивність факторів кормовиробництва та чинники її зростання [Електронний ресурс] / Л.Д.Павловська Л.Д., І.Ф. Грабчук // Економіка. Управління. Інновації. - 2010. № 2(4). - Режим доступу: http: //www/nbuv.qov.ua/e-gournals/eui/ 2010 2/10 pldkchz.pdf. (Автором визначено та обгрунтовано чинники, які впливають продуктивність факторів у кормовиробництві). в інших наукових виданнях: 6. Грабчук І.Ф. Стан виробництва і якість основних видів тваринницької продукції Житомирської області / І.Ф. Грабчук // Матеріали ІІІ міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених ["Формування стратегії регіонального АПК"], (Житомир, 31 трав. 2007 р.) / Житомирський державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во "ДАУ", 2007.- С.114-117.
7. Грабчук І.Ф. Значення галузі тваринництва у вирішенні проблеми продовольчої безпеки / І.Ф. Грабчук // Матеріали ІІ Міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених ["Формування стратегії регіонального АПК"], (Житомир, 11 трав. 2006 р.) / Житомирський державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во "ДАУ", 2006.- С.3-6.
8. Грабчук І.Ф. Стан кормової бази та її вплив на рівень виробництва тваринницької продукції в сільськогосподарських підприємствах Житомирської області / І.Ф. Грабчук // Матеріали IV міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених ["Формування стратегії регіонального АПК"], (Житомир, 30 трав. 2008 р.) / Житомирський державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во "ДАУ", 2008.- С.117-120.
9. Грабчук І.Ф. Інтеграція України в світовий економічний простір / І.Ф. Грабчук // Матеріали наук.-практ. конф. ["Молодь і освіта. Європейський вибір"], (Житомир, 16 берез. 2007 р.) / Житомирська філія європейського університету. - Житомир: Вид-во "ЖДУ ім. І. Франка", 2007.- С. 147-149.
10. Грабчук І.Ф. Формування продовольчої безпеки в сучасних умовах розвитку агропромислового комплексу / І.Ф. Грабчук // Матеріали VII міжвуз. студентської наук.-практ. конф. ["Молодь України в соціально-економічних процесах ХХІ століття"], (Житомир, 15 квіт. 2009 р.) / Житомирська філія європейського університету - Житомир: Вид-во "ЖДУ ім. І. Франка", 2009. - С. 3 - 6.
11. Грабчук І.Ф. Регіональні аспекти виробництва кормів / І.Ф. Грабчук // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених. ["Формування конкурентних переваг аграрної продукції в умовах глобалізації економіки"], (Житомир, 14 трав. 2009 р.) / Житомирський національний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во "ЖНАЕУ", 2009. - С. 54 - 57.
12. Грабчук І.Ф. Інноваційний розвиток кормовиробництва / І. Ф. Грабчук // Матеріали Всеукр., наук.-практ. конф., присвячені 10-річчю ф-ту аграр. менеджменту. ["Розвиток агробізнесу в Україні: проблеми, пріоритети, перспективи"], (Житомир, 25 берез. 2010 р.) / Житомирський національний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во "ЖНАЕУ", 2010. - С. 136 - 139.
13. Грабчук І.Ф. Проблеми інноваційного розвитку в кормовиробництві / І.Ф. Грабчук // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. ["Зрівноважений розвиток регіонів в умовах глобалізації"], (Житомир, 15 квіт. 2010 р.) / Житомирський національний агроекологічний університет. - Житомир: ПП "Рута", 2010. - С. 44-47.
14. Грабчук І.Ф. Підвищення ефективності кормовиробництва / І.Ф. Грабчук // Матеріали шостої міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених ["Формування стратегії розвитку регіонального АПК"], (Житомир, 14 трав. 2010 р.) / Житомирський національний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во "ЖНАЕУ", 2010. - С.35-38.
15. Грабчук І.Ф. Тенденції розвитку кормовиробництва у Житомирській області / І.Ф. Грабчук // Матеріали VII Пленуму Спілки економістів України та Всеукр. наук.-практ. конф. ["Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку"], (Житомир, 26 верес. 2008 р.) / Житомирський національний агроекологічний університет. - Київ: Вид-во "Аратта", 2009. - С. 276 - 284.