Характеристика потреби і реальності інноваційного розвитку особистості. Особливості формування "інноваційної культури" особистості, що зрощується освітою, культурою, вихованням. Розгляд економічних, політичних і особливих стандартів інноваційної культури.
Термін «інновація» був запропонований великим австрійським економістом Джозефом Шумпетером, який визначив його як комерціалізацію нових ідей на основі: застосування нових ідей і технологій; введення нових процесів; відкриття нових ринків; створення нових організаційних форм і структур. Інтенсивне формування соціальних процесів зробило можливим розвиток окремих аспектів цього надзвичайно багатогранного явища: по-перше, інноваційний культура як окрема особлива форма культури в цілому; по-друге, нова історична реальність, яка породжується свідомим бажанням суспільства до духовного і матеріального самооновлення; по-третє, необхідна умова для якісних змін в житті людини; по-четверте, основа прогресу та методологічної гармонізації всіх сфер людської діяльності [1, с. При аналізі концепції «інноваційної культури» можна виділити наступні її завдання в системі інновацій: визначення творчих сил і здібностей, розвиток і реалізація творчого потенціалу талановитих людей; оптимізація людських ресурсів, виробництва, фінансового, наукового та технічного потенціалу для інновацій та інноваційних процесів; стимулювання інтелектуальної та творчої діяльністі для досягнення певних цілей шляхом використання інноваційних ідей; активація та оптимізація інноваційних процесів; розробка та впровадження інноваційних стратегій розвитку підприємств; застосування демократичного стилю управління. Багатогранність та різновекторність інноваційної культури впливає на її типологію та віддзеркалює її види, а саме: за обєктом: внутрішня (всередині організації), зовнішня (з внутрішнім середовищем); горизонтальна (децентралізована, матрична), вертикальна (ієрархічна); за субєктом: колективістська, індивідуальна (особистіша); за динамікою організаційних змін: революційна (миттєва), еволюційна (поступова, поетапна); за потенціалом: радикальна (базова), комбінаторна (симбіоз культур організації), доповнююча; за ступенем формалізації: формальна (нормативна, регламентована - в інноваційному процесі), неформальна (ситуаційна - на етапі інноваційного процесу); за ступенем спостереження: експліцитна (видима частина, яка включає матеріальну культуру організації, тобто продукти людської праці - інновації), імпліцитна (невидима частина, що складається із норм, цінностей, мотивів, інтересів в інноваційному процесі інтелектуально-творчий пошук, інноваційній ідеї); за ступенем ринковості: ринкова (можливість купівлі-продажу), неринкова (специфіка моделей поведінки, закріплена у нормах, правилах реалізації інноваційного процесу, які притаманні лише материнській організації і не може перейти у власність іншої організації); за локалізацією: культура якості; культура управління проектами; культура знань. Антисцієнтизм виходить з позиції фундаментальної обмеженості науки у вирішенні корінних людських проблем, часто оцінює науку як ворожу людині силу, яка значно збільшує ризик загибелі людства [2, с.
Список литературы
Вікарчук О. І. Еволюція формування інноваційної культури / [Електронний ресурс] / О. І. Вікарчук // Сталий розвиток економіки. - 2013. - № 3. - С. 310-314.
Сластенко Є. Ф. До питання співвідношення науки і моралі / Є. Ф.Сластенко, І. П. Скиба // Специфика современной науки: матер. XXV Междунар. науч.-практ. конф. по философским, филологическим, юридическим, педагогическим, экономическим, психологическим, социологическим и политическим наукам (Украина, г. Горловка, 20-21 сентября 2012 г.). - Горловка: ФЛП Пантюх Ю.Ф., 2012. - С. 30 - 35.
Воропаева В. Г Культура як предмет соціально- філософського дискурсу / В. Г. Воропаєва // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: збірник наукових праць/ гол. ред. В.Г Воронкова. - Вип. 51. - Запоріжжя: вид-во ЗДІА. - 2012. - С. 177 - 186.
Николаев А. Инновационное развитие и инновационная культура / А. Николаев // Проблемы теории и практики управления. - 2011. - № 5 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://masters. donntu.edu.ua/2004/fem/kladchenko/library/index8.htm.
Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» / Відомості Верховної Ради України. - 2012. - 19-20. - ст. 166.
Український соціум / Власюк О.С., Крисаченко В.С., Степико М.Т. та ін. / За ред. В.С. Крисаченка. - К.: Знання України, 2005. - 792 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
