Зміст та еволюція інноваційно-підприємницьких теорій. Життєвий цикл інновацій, оцінка ефективності інноваційної діяльності. Особливості сучасних інноваційних процесів в Україні, механізми її регулювання та стан фінансування у наукові нововведення.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Київський національний економічний університет Кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів Курсова робота на тему: Інноваційна діяльність Київ 2010 Зміст Вступ 1. Сутність та теорія інноваційної діяльності 1.1 Інноваційно-підприємницькі теорії, їх еволюція 1.2 Сутність інновацій та структура інноваційних процесів 2. Інноваційні процеси в Україні 3.1 Державне регулювання інноваційної діяльності 3.2 Сучасні інноваційні процеси в Україні, їх стан і темпи розвитку Висновок Список використаної літератури Вступ Життєздатність економіки будь-якої країни визначається масштабами та якістю накопичення новацій, а саме: нових ідей, технологій, продуктів, управлінських систем, які є результатом розвитку науки та інноваційної діяльності. Економічна категорія «інновація» означає новацію, що реалізується на ринку (нововведення).У наш час нововведення охоплюють усі сфери людської діяльності, радикально впливають на процес господарювання, змінюють соціально-економічні відносини в суспільстві. Характерною рисою сучасності є інтенсивне зростання інноваційної активності на міжнародному рівні: збільшуються державні витрати на науково-дослідні розробки, змінюються системи освіти і професійної підготовки спеціалістів, створюються нові наукомісткі галузі виробництва, формуються національні інноваційні системи; осягаються процеси введення і поширення інновацій - як вони працюють і як змусити їх працювати краще. Сформульована вона в 60-ті роки ХІХ ст. німецьким економістом Карлом Марксом (1818-1883). Основними причинами виникнення довгих хвиль М. Кондратьєв вважав нововведення, війни і революції, відкриття нових ринків, збільшення запасів золота тощо. Теорія інноваційного розвитку Й. Шумпетера. Основні положення його теорії стали підґрунтям усіх інноваційних концепцій, розроблених західними економістами. Сформульована американським ученим П. Друкером у працях «Інновація та підприємництво» (1985) та «Посткапіталістичне суспільство»(1993). Субєктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, обєднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів. На мою думку, найбільш широкою та всеохоплюючою є наведена класифікація у підручнику «Інновації: теорія,механізми розробки та комерціалізація» (Антонюк Л.Л.) (рис. 1.1) Рис. 1.1 Не правомірно в поняття «інновації» включати розроблення інновації, її створення, упровадження і дифузію.