Визначення сутності технічного переозброєння підприємства. Огляд місця нових прогресивних технологій у технічному розвитку підприємства в сучасних умовах. Дослідження якісних та кількісних показників виробничо-технічних можливостей ПАТ Дніпроспецсталь.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Кафедра економіки підприємства КУРСОВА РОБОТА З дисципліни: «Економіка підприємства» Тема: «Інноваційна діяльність підприємства» Запоріжжя 2013 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 1.1 Сутність поняття «інновації» 1.2 Сутність та зміст інноваційної діяльності підприємства 1.3 Оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» 2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «ДСС» 2.2 Аналіз ефективності інноваційної діяльності підприємства РОЗДІЛ 3. У сучасних ринкових умовах господарювання підвищення якості й конкурентоспроможності виробничо-технічної бази металургійних підприємств є важливим чинником росту їх економічної стабільності й подальшого розвитку. Протягом останніх років науково-технічний прогрес протікав переважно на еволюційній основі, головним чином, шляхом удосконалення діючої технології, часткової модернізації машин та обладнання, а пріоритети в розвитку виробничо-технічної бази недостатньо погоджувалися з економічними результатами розвитку виробництва. Недостатня увага приділялася таким формам розвитку виробничо-технічної бази, як технічне переозброєння підприємства. Впровадження інновацій можна назвати необхідною умовою розвитку виробництва, підвищення якості продукції та зростання виробничих можливостей підприємства. Розвиток інноваційної бази підприємства здійснюється завдяки модернізації устаткування, технічного переозброєння, реконструкції і розширення, нового будівництва; вибір конкретного напряму інноваційного розвитку підприємства проводиться на основі результатів діагностичного аналізу і оцінки техніко-організаційного рівня виробництва. Прискорення науково-технічного прогресу передбачає перетворення нової реконструкції і технічного переозброєння в основну форму вдосконалення відтворювального процесу в первинній ланці національного господарства, а це вимагає точного визначення сутності технічного переозброєння. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розроблення методичних і практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного інвестиційного процесу ПАТ «Дніпроспецсталь». Предмет дослідження - теоретичні положення і науково-методичні підходи до оцінки ефективності інноваційних процесів ПАТ «Дніпроспецсталь». РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 1.1 Сутність поняття «інновації» Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність», інновації - це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. Обєктами інноваційної діяльності є: - інноваційні програми і проекти; - нові знання та інтелектуальні продукти; - виробниче обладнання та процеси; - інфраструктура виробництва і підприємництва; - організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери; - сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки; - товарна продукція; - механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції. Базою для міжнародного зіставлення показників науки та техніки, аналізу їх організації та фінансування, науково-технічної політики слугує Керівництво Фраскаті “Пропонована стандартна практика для обстежень, досліджень та експериментальних розробок”. Фраскаті (Італія) у 1963 р. У межах організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) була створена група національних експертів, яка підготувала ці офіційні рекомендації за показниками науки і техніки. Пропозиції ОЕСР щодо збирання даних у галузі технологічних інновацій були затверджені в Осло в 1992 р. та отримали назву “Керівництво Осло”. Слід зазначити, що коли австрійський економіст Й. Шумпетер у 1939 р. у роботі “Кон’юнктурні цикли” уперше вжив термін “Інновація”, то під інноваціями він розумів “зміни з метою впровадження та використання нових видів споживчих товарів, нових виробничих та транспортних засобів, ринків та форм організації у виробництві”. Й. Шумпетер розглядав інновацію як нову науково-організаційну комбінацію виробничих чинників, створену підприємницьким духом; втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді виробу; нову функцію виробництва, що означає іншу якість засобів виробництва, яка досягається не шляхом дрібного поліпшення старого устаткування чи наявної організаційної схеми, а через введення нових засобів виробництва чи систем його організації. На думку українських авторів Л.Антонюк, А.Поручника та В.Савчука залежно від об’єкта і предмета дослідження інновації можна розглядати: - як процес (Д.Тідд, Д.Бессант, К.Павітт, Б.Твісс, Б.Санто, українські економісти І.Школа, І.Будникевич, О.Лапко, Д.Черваньов,