Сучасний стан мови українських засобів масової інформації кінця ХХ – початку ХХІ ст. Основні тенденції в оновленні словника мас-медіа. Процес оновлення мови власне українськими новотворами, а також аналіз їх тематичних груп та способів деривації.
Аннотация к работе
Мова українських засобів масової інформації кінця ХХ - початку ХХІ століття зазнала істотних змін, які потребують ретельного і всебічного вивчення з метою виявлення основних закономірностей її функціонування в політичному дискурсі, дослідження шляхів еволюції мови масмедіа і тих чинників, що впливають на її розвиток. Розпад радянської імперії, проголошення незалежності України, нові суспільно-політичні реалії в державі спричинили глибинні зміни в українському суспільстві, що знайшло своє найповніше відображення у мові засобів масової інформації. Аналіз інноваційних процесів сучасного медіатексту на лексичному рівні дозволить простежити основні тенденції в оновленні мас-медійної лексики, здійснити семантичний аналіз новацій іншомовного походження, зясувати сфери їх поширення і дати їм оцінку, дослідити неологізми-новотвори в мові сучасних масмедіа і визначити найпродуктивніші способи їх творення, виявити особливості експресивного мовлення сучасних українських засобів масової інформації. Мета роботи - проаналізувати інноваційні процеси в сучасному українському медіатексті на лексичному рівні, зокрема відстежити тенденції оновлення словника масмедіа, вивчити специфіку функціонування неологізмів на сторінках друкованих видань та особливості експресивного мовлення як інструменту образного мислення журналістів. Джерельна база дослідження - тексти загальноукраїнських періодичних видань «День», «Дзеркало тижня», «ПІК», «Голос України», «Молодь України» кінця ХХ - початку ХХІ ст. різної тематики, що охоплюють лексику на позначення всіх галузей суспільного життя.У першому розділі - «Мова і стиль журналістського тексту кінця ХХ - початку ХХІ ст.» - викладено джерельну базу дослідження, проаналізовано літературу, присвячену вивченню актуальних проблем сучасної журналістики, теорії масової комунікації, особливостей мови засобів масової інформації останніх десятиліть, визначено основні динамічні процеси сучасного медіатексту, зясовано особливості мови газети як засобу масової інформації. Надзвичайно важливим чинником ефективності медіатекстів є мова засобів масової інформації, адже журналістський текст живе лише в мові й реалізується саме в мові. Співіснують на сторінках сучасної преси лексеми фактор - чинник, процент - відсоток, тираж - наклад, журнал - часопис, інгредієнт - складник, сфера - галузь - царина, прогрес - поступ, номер (газети, журналу й под.) - число, поїзд - потяг тощо. Наслідком актуалізації лексичних одиниць став процес розширення їх сполучуваності, який спостерігаємо на сучасному етапі розвитку мови: бізнес (відкритий бізнес, готельний бізнес, збройовий бізнес, малий бізнес), криза (економічна криза, парламентська криза, політична криза, урядова криза, фінансова криза), реформа (адміністративна реформа, бюджетна реформа, економічна реформа, політична реформа, судова реформа), ринок (валютний ринок, відкритий ринок, вітчизняний ринок, внутрішній ринок, газовий ринок, енергетичний ринок, житловий ринок, західноєвропейський ринок), політика (антимонопольна політика, валютна політика, гендерна політика, грошова політика, економічна політика, європейська політика). Іменники: а) назви осіб за фахом, характером діяльності, що мотивуються переважно іменниковими основами й утворені за участю суфіксів - ник,-іст (-ист), - ець, - ик: компютерник, грантист, податківець, силовик, тіньовик тощо; б) відабревіатурні найменування людей за їх приналежністю до певної політичної партії, громадської організації, руху, а також різних установ та інституцій, утворені за допомогою вищеназваних формантів, а також суфіксів-івець, - овець: пеерпіст, євросоюзівець, піарник та ін.; в) іменники - назви осіб, утворені на основі антропонімів із тим же словотвірним значенням, що й лексеми попередньої групи: кучмівці (кучмісти), морозівці, тимошенківці; г) неологічні віддієслівні іменники середнього роду на позначення опредмеченої дії, що утворилися за допомогою форманта - нн’: інтегрування, імплементування, клонування; ґ) назви різних предметів і явищ переважно на позначення опредмеченої дії, які виникли на базі дієслів недоконаного виду з допомогою надзвичайно продуктивних запозичених формантів-ізацій-/-изацій-, - ацій-: бартеризація, європеїзація, компютеризація; д) відприкметникові та відсубстантивні іменники - абстрактні назви різних явищ і процесів з інтернаціональним суфіксом - изм /-ізм: євроатлантизм, ізоляціонізм, бісексуалізм; е) відсубстантивні іменники середнього роду - назви абстрактних і збірних понять - із суфіксом - ств(о): відеокліпмейкерство, відеопіратство, президентство.Відповідно до мети дослідження здійснено аналіз новітніх процесів, що спостерігаються в мові сучасних медіа, зясовано характер функціонування інноваційної лексики в ЗМІ та сфери її поширення, описано основні експресивні засоби сучасного медіатексту. Відбуваються процеси перерозподілу активної і пасивної лексики масмедіа, розширення сполучуваності слів, поповнення словника новаціями іншомовного походження, детермінологізації спеціальної лексики на ст