Обґрунтування теоретичних засад і методичних рекомендацій поліпшення соціального захисту населення за допомогою впровадження інноваційних підходів щодо його реалізації на регіональному рівні. Сутність правового механізму соціального забезпечення.
Аннотация к работе
Реформування політичної, соціальної та економічної систем країни на сучасному етапі супроводжується суттєвим погіршенням умов життя різних верств населення, тому проблема проведення ефективної державної соціальної політики набуває особливого значення. З огляду на це перед нею постало вкрай важливе завдання: створити ефективну систему соціального захисту населення, за якої будуть створені необхідні умови для забезпечення конституційних гарантій і визнання соціального статусу кожної особистості. У дисертації досліджується проблема, повязана із суперечністю між необхідністю задоволення потреб найменш захищених категорій населення і реальними можливостями держави щодо реалізації соціальної політики, розвязання якої передбачає вжиття заходів щодо перетворення системи соціальної допомоги в Україні на економічно стійку, ефективну та соціально справедливу. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дослідження безпосередньо повязані з тематикою науково-дослідних робіт: Національної академії державного управління при Президентові України «Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності 8.150109 «Регіональне управління» для професійної діяльності у сфері публічного управління» (номер державної реєстрації 0109U003021), у межах якої автором здійснено аналіз досвіду діяльності служб соціального захисту населення на територіальному рівні у Фінляндії; Академії муніципального управління «Проблеми розвитку місцевого самоврядування в умовах трансформаційних процесів в Україні» (номер державної реєстрації 0107U002101), у межах якої дисертантом досліджено вдосконалення механізмів соціального захисту населення на регіональному рівні. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі було застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема - історичний та системно-аналітичний - для теоретичного узагальнення наукових концепцій і пропозицій провідних учених у соціальній сфері; статистичного аналізу і таблично-графічний - для оцінки сучасного стану, тенденцій та ефективності розвитку соціальної сфери України; інституційний - для розкриття особливостей проведення соціальної політики в умовах демократичних реформ; соціологічного опитування - для виявлення рівня самооцінки власного добробуту мешканцями і задоволення соціальних потреб; SWOT-аналізу і моделювання - для дослідження пілотної території з метою розробки стратегії та формування моделі надання соціальної допомоги і послуг населенню на регіональному рівні.У першому розділі - «Теоретико-методичні засади соціального забезпечення населення» - узагальнено теоретичні основи соціальної держави (крізь призму управління та політики), досліджено наукові аспекти соціального захисту населення та світовий досвід надання соціальних послуг, визначено правовий механізм соціального забезпечення в Україні. Сформульовано узагальнене визначення поняття «соціальний захист» як комплексу організаційно-правових (створення інститутів соціального захисту і розробки законів, які мають регламентувати їх діяльність) та економічних (формування механізмів перерозподілу податків, інших платежів і трансфертів) заходів щодо забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних умовах. На думку дисертанта, соціальна політика являє собою систему суспільних відносин, які спрямовані на задоволення інтересів окремої людини і соціуму загалом. Підвищення загального добробуту населення проявляється в реалізації відповідних соціальних програм, які охоплюють захист знедолених, боротьбу з бідністю, контроль ринку праці, охорону здоровя, освіту, культуру, етнонаціональні та інші питання. У континентальній системі соціального захисту держава визначає правову основу, здійснює нагляд за діяльністю закладів соціального страхування, які мають організаційно-правову та фінансову самостійність.Розмаїття варіантів тлумачення дефініції «соціальна політика» пояснюється, на наш погляд, по-перше, різними підходами до визначення ролі та місця держави і суспільства, ступеня їх втручання в життя і діяльність окремої людини, сімї чи соціальної групи; по-друге, тим, що в сучасному цивілізованому світі будь-яка діяльність (зокрема соціальна) повязана з правовими гуманістичними цінностями, а саме - правами та свободами людини. Соціальна політика являє собою систему суспільних відносин, які спрямовані на задоволення інтересів окремої людини і соціуму загалом. Установлено, що «соціальний захист» являє собою комплекс організаційно-правових (створення інститутів соціального захисту і розробки законів, які мають регламентувати їх діяльність) та економічних (формування механізмів перерозподілу податків, інших платежів і трансфертів) заходів, які спрямовані на забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних умовах. Зясовано, що Україні потрібна спеціальна програма розвитку соціально-трудових відносин на період виходу економіки з кризи, орієнтована на практичну реалізацію соціальної політики, встановлення справедливості в суспільстві та подолання дисбалансу. Необхідно ре