Дослідження системи вищої освіти України, її структурних складових як основи інноваційного розвитку галузі в нових економічних умовах. Аналіз прогнозних параметрів розвитку структури вузівської системи, студентського контингенту та викладацького складу.
Оскільки реалізація цієї потреби в Україні сьогодні перебуває ще на початковій сходинці, постає першочергове завдання теоретичного обґрунтування та створення організаційних передумов передбачення та прогнозування розвитку вищої освіти в Україні, вивчення досвіду прогнозування й планування освіти в розвинутих країнах світу, обґрунтування механізму та визначення кількісних і якісних параметрів формування вузівської системи і структури студентського та викладацького складу у прогнозному періоді. В той же час головне завдання, яке ставить держава перед Міністерством освіти і науки України щодо задоволення зростаючих потреб економіки, управління і соціальної сфери у висококваліфікованих спеціалістах з урахуванням перспективи та підвищення якості їх підготовки і забезпечення робочими місцями Ї неможливо вирішити без прогнозування розвитку як системи вищої освіти в цілому, так і її основної первинної ланки Ї вищого навчального закладу (ВНЗ). Тому виникає необхідність створення такої структури на демократичних основах побудованої системи прогнозування і планування розвитку вищої освіти, яка б дозволила вищим навчальним закладам самостійно і найбільш раціонально вирішувати навчально-методичні, науково-дослідні та інші завдання у підготовці майбутніх фахівців. Проблемами розвитку економіки і управління вищою освітою, її реформування і фінансування в Україні займаються наукові установи Національної академії наук України, Академії педагогічних наук, галузеві науково-дослідні інститути і вищі навчальні заклади. Попри значної уваги вчених до окремих аспектів функціонування вищих навчальних закладів, варто зауважити, що науковці розглядають переважно проблеми реформування освіти як галузі, не приділяючи уваги проблемам макроекономічного прогнозування розвитку вищої освіти.У розділі 1 “Методологічні й організаційні основи прогнозування сучасного розвитку вищої освіти” досліджуються соціально-економічні та організаційні передумови наукового передбачення розвитку вищої освіти в Україні, розкриті інноваційні основи прогнозування і планування розвитку вищої освіти. В роботі теоретично доведено, що саме на основі наукового передбачення має здійснюватися прогнозування, планування і управління процесом освітньої діяльності, формування інноваційно-інформаційної моделі функціонування структур системи вищої освіти. В роботі доведено, що системно-структурний метод передбачає вирішення двох взаємоповязаних завдань: з одного боку, провести аналіз цілісної системи вищої освіти, як такої, що динамічно розвивається, з другого - здійснити аналіз системи освіти, розчленувавши її на складові загальної структури: окремі регіони, вищі навчальні заклади, їх матеріальну базу, кадровий склад, контингент студентів у періоди прийому і випуску спеціалістів. Серед завдань і вимог забезпечення неперервності прогнозування і планування розвитку вищої освіти на перше місце дисертант ставить економічні: а) забезпечення потреб розширеного відтворення спеціалістів різних категорій; б) дотримання відповідності між рівнем складності праці, що прогнозується, та рівнем підготовки спеціалістів, між перспективами (з врахуванням науково-технічного прогресу) розвитку окремих галузей виробництва й перспективним плануванням підготовки для них кадрів; в) забезпечення збалансованості підготовки спеціалістів з основними напрямами і обсягами наукових досліджень та строками використання їх результатів в економіці; г) встановлення чіткої відповідності якості підготовки спеціалістів з вимогами, які будуть предявлені випускнику через певний прогнозний період щодо його професійних знань та набутих практичних навичок і досвіду. Формування прогнозу внутрішніх витрат на вищу освіту за джерелами фінансування має здійснюватися за двома основними напрямами: перший включає прогнози ВВП, витратної частини державного бюджету, фінансування промислових підприємств, кредитно-банківські джерела фінансування; другий Ї прогноз витрат на вищу освіту, прогноз коштів приватного сектору, прогноз коштів іноземних джерел, прогноз внутрішніх витрат на наукові дослідження.В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання щодо інноваційних основ макроекономічного прогнозування розвитку системи вищої освіти України. Здійснено теоретико-методологічне обґрунтування обєктивних закономірностей і особливостей наукового передбачення як фундаменту для аналізу теоретичних і практичних основ прогнозування у галузі вищої освіти. Розкрита сутність таких категорій як “гіпотеза”, “прогноз”, “програма”, “план”, яка побудована на “цеглинах” наукового передбачення діяльності людини, що базується на пізнанні обєктивних законів розвитку природи, суспільства і мислення. Наукове та практичне значення дослідження процесу передбачення в діяльності вищих навчальних закладів полягає в тому, що оволодіння теорію і методами передбачення дозволяє прогнозувати важливі інноваційні програми в системі вищої освіти і досягнення позитивних результатів. До них відносяться принципи альтернатив
План
2. Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы