Активізація процесу підготовки педагога-музиканта у вищому навчальному закладі для кваліфікованої роботи з дітьми. Впровадження інноваційних художньо-тренінгових методів формування готовності студента до виконавської та вокально-методичної діяльності.
Успішність вокально-методичної підготовки майбутнього педагога-музиканта залежить від створення системного підходу до навчально-виховного процесу, який безпосередньо повязаний із специфікою самого співу (теоретичними знаннями і практичними вокально-технічними вміннями та навичками) й основами мистецької педагогіки (світоглядними, методологічними й загально науковими). Дослідження науковців глибоко висвітлюють предметний аспект вокальної підготовки, проте напрямок опанування вокально-методичним досвідом, цільова установка якого передбачає знання і практичні уміння, повязані зі спеціальною діяльністю, тренованістю і витривалістю голосового апарата, а також умінням передавати ці знання іншим, володіти методикою вокального навчання, охорони і розвитку голосу учня, у контексті вокального навчання розглянуто недостатньо. У вокальній педагогіці навчання співу розглядається як процес опанування основними механізмами голосотворення: акустичними (дзвінкість, гучність, вібрато, обертоновий та формантний склад звука, імпеданс тощо); фізіологічними (дихання, артикуляція, рухливість голосу, нервовомязовий комплекс співацької моторики тощо); психолого-педагогічними (емоційність сприйняття і відтворення музичного образу в співі, усвідомлене керування голосоведениям, методи розвитку голосової функції у дітей і дорослих). Методична підготовка передбачає усвідомлення студентами ролі співу в системі життєдіяльності, загальнокультурного і музичного розвитку особистості, а також вироблення у майбутніх учителів умінь застосовувати методи й організаційні форми, адекватні завданням вокального навчання учнів [3]. У спеціальній літературі це питання ще не знайшло належного вирішення, хоча саме науково-теоретичний матеріал є одним із найефективніших в розвитку усвідомленого підходу до процесу звукоутворення через розуміння специфіки рефлекторних звязків у діяльності нервово-мязової системи організму співаючого, здатного здійснювати самоконтроль у співі, що лежить в основі самовдосконалення спеціаліста музично-естетичного профілю.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
