Джерела інгібіторів ферментів. Історія відкриття, номенклатура і будова рослинних флаваноїдів. Біологічний синтез кверцетину і його глікозидної форми - рутину. Модульовані лікарські засоби на їх основі. Вітапектин, застосування в профілактиці захворювань.
Аннотация к работе
План Вступ 1. Інгібітори ферментів 1.1 Джерела інгібіторів ферментів 1.2 Застосування інгібіторів ферментів 2. Історія відкриття флаваноїдів 2.1 Номенклатура та будова біофлавоноїдів 2.2 Синтез рослинних біофлавоноїдів - кверцетину та рутину 2.3 Сировина що містить кверцетин 2.4 Загальне фармакологічне значення 2.5 Застосування кверцетину на сьогодні та модульовані лікарські засоби на його основі 3. Пектини 3.1 Вітапектин, застосування в профілактиці захворювань Висновок Список використаної літератури Вступ Актуальність теми. Ефективним шляхом профілактики захворювань, що виникають внаслідок дії на організм людини радіонуклідів, важких металів та техногенного забруднення, є лікувально-профілактичне харчування із застосуванням харчових добавок радіопротекторної та детоксикуючої дії. Інгібітори, виділені з рослин і мікроорганізмів, належать переважно до простих білків, а інгібітори тваринного походження часто містять у своєму складі вуглеводи. Вони представлені білками або фенольними сполуками, зокрема танідами. Історія відкриття флаваноїдів Флавоноїди - одна з найбільш різноманітних і поширених груп фенольнихсполук. Молекула складається з двох фенільних залишків А і В, з’єднаних пропановою ланкою, яка може замикатись в кисневмісний гетероцикл С.