Вимоги з безпеки мореплавства в інформаційно-правових нормах міжнародного та національного законодавства. Структура та склад суб’єктів, що здійснюють інформаційну діяльність. Нормативне забезпечення та комплекс заходів з пошуку та рятування на морі.
Аннотация к работе
Актуальність теми обумовлена тим, що глобальна компютеризація сучасного суспільства, що зачіпає практично всі сторони діяльності людей, підприємств, організацій, держави, не обійшла стороною і галузь безпеки мореплавства, породивши, у свою чергу, нову сферу суспільних відносин, у звязку з чим стали необхідними дослідження у цій галузі з метою удосконалення правового регулювання суспільних інформаційних відносин в Україні в сучасних умовах. Дослідження виконано відповідно до плану наукової роботи кафедри морського та митного права Одеської національної юридичної академії"Морське, митне та інформаційне право України у ХХІ столітті" і є частиною роботи академії в рамках загальнонаукової тематики"Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави" (державний реєстраційний номер 0101U001195). Нормативну та емпіричну базу дисертаційного дослідження становлять Конвенція Організації Обєднаних Націй з морського права; Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі; Міжнародна конвенція про порятунок; Конвенція про міжнародні правила попередження зіткнення суден у морі; Міжнародна конвенція з пошуку і рятування на морі; Міжнародна Конвенція про стандарти підготовки та дипломування моряків і несення вахти; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства; Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення із суден; Конвенція про міжнародну організацію морського супутникового звязку; Угода про міжнародну програму КОСПАС-САРСАТ; Конституція України; Кодекс торговельного мореплавства України та інші чинні міжнародні правові акти та нормативно-правові акти України. Дисертація є першим комплексним монографічним науковим дослідженням основних проблем у сфері інформаційно-правових основ забезпечення безпеки мореплавства, в якому сформульовано нові наукові положення і висновки, що виносяться на захист, зокрема: уперше: - визначено поняття та зміст інформаційних правовідносин у сфері безпеки мореплавства, якими є врегульовані інформаційно-правовими нормами інформаційні суспільні відносини з приводу збереження людського життя, захисту морських суден від небезпеки на морі та захисту морського середовища від забруднення із суден, сторони яких є носіями взаємних прав і обовязків, встановлених і гарантованих інформаційно-правовою нормою. запропоновано класифікацію інформаційно-правових норм у галузі безпеки мореплавства згідно з цілями і порядком їх застосування, які можна поділити на пять груп: a) інформаційно-правові норми - для забезпечення безпеки з обєктивної точки зору (тобто правила будівництва суден, мінімальні вимоги, що предявляються до їх конструкції і оснащення); б) інформаційно-правові норми - для забезпечення безпеки мореплавства із субєктивної точки зору (зокрема правила і порядок комплектування екіпажів і перевірки їх професійної підготовки); в) інформаційно-правові норми судноводіння; г) інформаційно-правові норми, спрямовані на збереження морського середовища; д) інформаційно-правові норми, повязані з аварійно-рятівною готовністю, пошуком і рятуванням;Перший розділ "Інформаційно-правові відносини у галузі безпеки мореплавства" містить два підрозділи, в яких викладені ґенеза, зміст та сутність правового регулювання інформаційних відносин у галузі безпеки мореплавства. У підрозділі 1.1 "Правова природа відносин у галузі безпеки мореплавства як обєкта правового регулювання" досліджуються поняття та юридична природа інформаційно-правових відносин як обєкта правового регулювання в галузі безпеки мореплавства. Зазначається, що юридичну природу інформаційно-правових відносин можна охарактеризувати так: по-перше, інформаційні правовідносини - це відносини громадян, державних органів, ЗМІ тощо, передбачені і врегульовані нормами інформаційного права, що виражають ідеї свободи і демократії в інформаційно-правовій сфері; по-друге, інформаційно-правові відносини є засобом вирішення завдань у сфері формування єдиного інформаційно-правового простору країни, інформаційного обміну, зміцнення інформаційної безпеки та ін.; по-третє, ці відносини визначаються обєктивними економічними відносинами, заснованими на розмаїтті форм власності на інформацію і на інформаційні технології, що є суспільними відносинами держав, вільних громадян, підприємств, організацій, інших субєктів права. Аналіз основних етапів розвитку інформаційно-правових відносин, що склалися в міжнародному морському співтоваристві для координації дій з підвищення ефективності забезпечення безпеки людського життя, збереження вантажу та цілісності морських суден дозволяє зробити висновок, що інформаційно-правові норми безпеки мореплавства можна поділити на пять груп: а) інформаційно-правові норми або правила для забезпечення безпеки з обєктивної точки зору (зокрема, правила будівництва суден; вимоги, що предявляються до їх конструкції й оснащення тощо); б) інформаційно-правові норми або правила для забезпечення безпеки мореплавства із субєктивної точки зору (зокре