Особливості електоральних інформаційно-комунікаційних технологій з оглядом на суттєві трансформації у структурі традиційних політичних комунікацій. Специфіка інформаційно-комунікаційних обмінів у процесі виборів народних депутатів та Президента України.
Аннотация к работе
Проблема ефективності електоральних комунікацій актуалізує дослідження щодо доцільності застосування тих чи інших інформаційно-комунікаційних технологій, через які політична участь громадян перетворюється на суттєвий чинник впливу на владу та контролю за діяльністю її органів. Тому дослідження інформаційно-комунікаційних технологій є на сьогодні одним із актуальних напрямків політичної науки, зважаючи на численні електоральні інформаційні потоки. У звязку з поширенням нових технологічних засобів у політичних комунікаціях виникає потреба розширення методологічного інструментарію дослідження інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема застосування маркетингового підходу в дослідженні виборчих процесів, насамперед їхньої технологічної складової. Все вищезазначене підкреслює актуальність дослідження інформаційно-комунікаційних технологій у вітчизняних електоральних процесах, а також проблем і тенденцій їхнього вдосконалення. · проаналізувати основні концепції та моделі політичної комунікації як методологічне підґрунтя для дослідження інформаційно-комунікаційних технологій;У першому розділі «Теоретико-методологічні засади застосування інформаційно-комунікаційних технологій у електоральних процесах» здійснено аналіз джерельної бази і провідних концептуальних підходів до розвитку політичної комунікації в цілому та інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, з метою подальшого їхнього переосмислення та вдосконалення. «Сучасний стан зарубіжних і вітчизняних політологічних досліджень у сфері інформаційно-комунікаційних технологій» присвячено системному аналізу теоретичних напрацювань зарубіжних і вітчизняних дослідників у галузі інформаційно-комунікаційних технологій для окреслення тенденцій подальшого розвитку інформаційно-технологічного поля політики в Україні. Разом із тим, поки що залишається недостатньо або малорозробленою в науковому плані низка проблем, зокрема: обґрунтування доцільності та ефективності застосування в Україні новітніх інформаційно-комунікаційних технологій; дослідження інформаційно-комунікаційної складової різних виборчих кампаній; теоретичне осмислення проблеми застосування інформаційно-комунікаційних технологій в частині змін, що випливають з правового статусу політичних акторів; аналіз маніпулятивних ресурсів інформаційно-комунікаційних технологій; окреслення тенденцій розвитку технологічних засобів у електоральних комунікаціях. Йдеться про те, що 1) за сучасних умов пропагандистсько-агітаційні структури певним чином звужують сферу свого впливу, натомість зростає роль консалтингових агенцій, які частково перебирають на себе функції звязків із громадськістю, а саме політичне консультування набуває ознак виборчої технології; 2) необхідність урахування регіональної специфіки виборчих кампаній, наприклад, для дієвості іміджевих технологій, доцільно зважити на соціально-економічне становище в регіоні, на етнічні, конфесійні особливості, на рівень політичних уподобань виборців; 3) особливості Інтернет-технологій як засобу політичної комунікації (ймовірність створення цілісного образу політичного субєкта, забезпечення оперативних взаємодій з виборцями тощо); 4) фахове використання соціологічних технологій, зважаючи на те, що деформація громадської думки зазвичай призводить до хибних стереотипів, оцінок і спотворення моральних цінностей; вона може піддаватися маніпуляції, внаслідок чого може неадекватно відтворювати політичну ситуацію. Другий розділ «Особливості застосування електоральних інформаційно-комунікаційних технологій в Україні» присвячено зясуванню специфіки інформаційно-комунікаційних технологій, які застосовувалися на парламентських та президентських виборах в Україні; аналізу наявних маніпулятивних ресурсів інформаційно-комунікаційних технологій та їхнього впливу на вітчизняні електоральні процесиПриходько О. До проблеми преси як засобу маніпулювання електоральною свідомістю / О. Приходько // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., (27-28 березня 2003).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Список литературы
Основні праці
1. Приходько О. Державна інформаційна політика України:реалії та перспективи / О. Приходько // Трибуна. - 2004. - № 1-2. - С. 32-33.
2. Приходько О. Інтернет як засіб політичної комунікації / О. Приходько // Трибуна. - 2005. - № 3-4. - С. 32-33.
3. Приходько О. "Обєктивність" на замовлення. Право на інформацію та маніпулятивні виборчі технології / О. Приходько // Віче. - 2005. - № 1. - С. 14-17.
4. Дузь О.В. Інформаційно-комунікаційні технології як складова президентських виборів в Україні / О. Дузь // Політологічний вісник. Збірник наукових праць. - 2009. - № 42. - С. 261-267.
5. Дузь О. Інформаційно-комунікаційні технології як складова парламентських виборів / О. Дузь // Політичний менеджмент. - 2009. - № 3 (36). - С. 153-163.