Взаємозв"язок та відмінності між інформаційно-аналітичним забезпеченням і моніторингом, їх структура. Обґрунтування необхідності класифікації видів інформаційного забезпечення для визначення місця та ролі кожної із функцій кібернетичного циклу управління.
Аннотация к работе
Обґрунтовано роль та місце інформаційно-аналітичного забезпечення як виду інформаційного забезпечення в системі державного управління, наголошено на актуальній потребі в класифікації видів інформаційного забезпечення, яка на системному рівні враховує особливості та специфіку кожного виду інформаційного забезпечення при виконанні всього переліку завдань державного управління за кібернетичним принципом. Для розуміння сутності інформаційно-аналітичного забезпечення в інформаційному забезпеченні системи державного управління необхідно, передусім, опрацювати відомі теоретичні підходи до визначення цього важливого поняття, узагальнити їх та запропонувати визначення, що більш адекватно відповідає його сутності, а також обґрунтувати його роль та місце в загальній системі державного управління. У сучасній «Енциклопедії державного управління» [3] подається загальне визначення вказаного поняття: «інформаційно-аналітичне забезпечення - цілеспрямований, специфічний і безперервний процес збирання, аналізу, збереження і представлення субєктам інформаційної діяльності інформації, що здійснюється спеціально створеними інститутами, органами, службами суспільства і держави». Зміст наведених дефініцій поняття «інформаційно-аналітичне забезпечення державного управління» також свідчить, по-перше, про неоднакове розуміння його сутності, а, по-друге, детальний аналіз згаданих вище визначень вказує на методичну помилку, яка полягає у спробі інтегрувати складові споріднених функцій двох взаємоповязаних підпроцесів загального кібернетичного процесу державного управління - моніторингу та власне інформаційно-аналітичного забезпечення. Роль інформаційно-аналітичного забезпечення полягає у виробленні аналітично обґрунтованих пропозицій щодо прийняття ефективних державних управлінських рішень (на підставі своєчасно отриманих, достовірних і достатніх даних (інформації)), а його місце визначається характером завдання щодо оцінки та прогнозування стану (розвитку) обєкта (процесу) державного управління.