Інформаційні потреби: типи та характеристики. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів, загальна методика їх створення. Напрямки інформаційно-аналітичної діяльності державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В.О. Сухомлинського.
Аннотация к работе
Вступ Актуальність теми курсової роботи. Будь-яка сфера людської діяльності потребує інформаційного забезпечення. Жодне виважене рішення в науці, політиці, економіці чи в комерційній діяльності не можна приймати без належного інформаційного забезпечення. Тому кожна людина, в якій би сфері вона не працювала, користуючись документованою інформацією, має володіти основами її пошуку, аналізу і використання. Тому актуальність інформаційно-аналітичного процесу на сьогоднішній день є досить значною, бо він являє собою процес пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі придатній для її використання при прийнятті управлінських рішень. Адже глибокого розуміння змісту повідомлень, своєчасного виявлення та нешкодження впливу факторів, що можуть призводити до викривлення інформації. Необхідність інформаційно-аналітичних досліджень обумовлена не тільки наявністю інформаційних барєрів, які перешкоджають одержанню потрібної інформації, а й дефіцитом часу в діяльності споживача інформації. Дефіцит часу субєктів управління як споживача інформації потребує перекладання на спеціальну інформаційну службу завдань постійного слідкування за інформацією щодо визначених інформаційних потреб, витягу необхідних інформативних фрагментів з усього масиву інформації, аналітико-синтетичного перетворення вихідної інформації у відповідності до потреб споживача. Виконання цих завдань потребує створення системи інформаційного забезпечення споживачів інформації, в якій вони виступатимуть визначальним чинником під час підготовки інформаційно-аналітичних документів. Розробленість теми: Курсова робота підготовлена на основі вивчення виявленої літератури, в якій відображено досліджувану тему. Дане питання порушувалось у працях відомих авторів, зокрема, О.В. Матвієнко, С.П. Кумицького, М.Н. Бідняка, Б.Н. Андрушківа С.Г. Кулешова, В.С. Марцина, Г.В. Сілкової та багато інших. Завдання курсової роботи обумовлені її метою: виявити та опрацювати літературу з теми курсової роботи; розкрити сутність поняття інформаційні потреби; визначити методи вивчення інформаційних потреб та формулювання запитів; охарактеризувати етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів; дослідити загальну методику створення інформаційного документа; проаналізувати види інформаційних документів та часткову методику їх створення. Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури. Інформаційні потреби мають такі характеристики: • галузь інформування - профіль інтересів користувача; • вид інформації, необхідної користувачеві в його діяльності: виробничо-технічна, наукова, економічна, кон’юнктурна тощо; • режим інформування - систематичне вибіркове поширення інформації, періодичне або разове інформування; • форма надання інформаційних матеріалів - бібліографічний опис, анотація, реферат, огляд, наукова доповідь, аналітична довідка, першоджерела; • оперативність інформаційного обслуговування (час очікування відповіді на запитання, виконання замовлення); • повнота, обсяг та глибина (ретроспективність) необхідної інформації; • «час інформованості» - час, що його можуть витратити користувачі для ознайомлення з інформацією; • рівень допустимих матеріальних витрат [4, с. 214] Непрямі методи вивчення інформаційних потреб - це вивчення: документів, що не публікуються (дисертації, автореферати дисертацій, аналіз планово-директивних документів, науково-технічні звіти, протоколи, пояснювальні записки), бібліографічних виносок у різних видах, аналіз кількісного співвідношення первинних і вторинних документів, опублікованих та неопублікованих документів (з метою встановлення зон розсіювання, виділення профільних та непрофільних, рідкісних та випадкових джерел інформації з обраної теми). «Дерево цілей» має 5 рівнів: 1 - головні цілі конкретної роботи чи комплексу робіт (наприклад, прогноз у певній галузі); 2 - завдання, які необхідно розв’язати для дослідження поставлених цілей (визначення необхідної та достатньої умов); 3 - проблеми, що повинні бути розв’язані для вирішення завдань попереднього рівня (чітке розмежування відомих рішень, існуючих технічних та технологічних рішень та невідомих областей); 4 - можливі напрямки розв’язання проблем; 5 - умови, за яких можлива робота в цих напрямках [18, с. Сам же результат інформаційно-аналітичної діяльності, як правило, матеріалізується у формі будь-якого документа. Розробка концепції ІА дослідження. Для того щоб мати повне уявлення про інформаційну потребу, створюють особливий пошуковий образ запиту (ПОЗ), який поєднує: чітке словесне (вербальне) формулювання змісту інформаційної потреби, її межі (тобто діапазон тематичних характеристик, формальних аспектів), глибину запиту (історія та (або) сучасний стан розвитку теми, проблеми, науковий і (або) науково-популярний рівень її викладу в первинних документах тощо).