Інформаційний сектор в трансформаційній економіці - Автореферат

Серед таких напрямів розвитку помітного значення набувають процеси факторіальних перетворень індустріально розвинених систем, викликані зростанням ролі інформації в економічній діяльності. Зокрема, програми економічної політики в Україні не враховують того факту, що початок переходу до постіндустріального суспільства відбувається лише в економічно розвинених державах, а більшість країн світового співтовариства до цього часу перебувають на етапі становлення і розвитку індустріального виробництва. Це повязано із поступовим проникненням інформаційної діяльності в усі сфери людської взаємодії, що вже на даному етапі розвитку суспільства робить досить умовним виокремлення інформаційного сектора економіки. У межах цієї теми автором у розділі дисертаційного дослідження «Перспективи розвитку інформаційного сектору в економічній системі України» розкриваються становлення інформаційного сектору в процесі трансформації економіки України і характеризується інформаційне забезпечення інфраструктури елементів ринку як фактора забезпечення цільових пріоритетів трансформації економіки України. • виявити найбільш загальні та значимі детермінанти, які зумовлюють сучасні тенденції інформаційного сектору в національних економічних системах, і зясувати їх вплив на розвиток інформаційного сектору в трансформаційній економіці України;У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи формування інформаційного сектору в економічних системах трансформаційного типу» виявлені сучасні підходи вітчизняних і зарубіжних учених до визначення сутності понять «інформація», «інформаційний сектор», зясовано якими способами інформація в трансформаційних економіках може стати визначальним фактором суспільного розвитку і посісти провідне місце в процесі виробництва суспільного продукту. Інформація як фактор розвитку суспільства почала розглядатись у наукових працях з 50-60-х років XX ст. Проаналізовано визначальні етапи становлення теорії інформації, роль і місце інформації в процесі виробництва суспільного продукту, розглянуто головні концепції економічного розвитку суспільства та еволюцію теорії інформації. В процесі виробництва інформація перетворюється на товар, який має споживну і мінову вартість. Інформація, незважаючи на її характеристики як суспільного блага, розглядається як благо унікальне: 1) інформація як благо не має властивості рідкісності, яку мають матеріальні блага; 2) інформація, яка створюється в умовах товарного виробництва, може виступати обєктом власності й обміну, в цій якості може обмежуватись правами власності на неї.Еволюція теорії інформаційної економіки проходила під впливом теоретичних досліджень проблем індустріального зростання, в структурі яких було сформульовано задачі теоретичного пошуку шляхів постіндустріального (суперіндустріального) розвитку. Сформовані в економічній теорії методологічні підходи дослідження постіндустріальної економіки дозволили обґрунтувати прогнози щодо трансформації індустріальних економічних систем у напрямі формування інформаційної економіки, в якій інформація виступатиме головним фактором виробництва. Сучасна методологія дослідження проблем інформаційної економіки передбачає використання разом з нормативним аналізом проблем виробництва, розподілу і споживання інформації, позитивних досліджень становлення і розвитку інформаційного сектору. В основі теорії інформації лежить концептуальне бачення природних і набутих у процесі виробництва властивостей такого специфічного блага, як інформація. Теоретичні обґрунтування характерних рис інформації (повнота, достовірність, адекватність, якість тощо) дозволили висунути концептуальну гіпотезу про вартість інформації як складову економічної ренти, яку необхідно сплатити власникам факторів виробництва для збереження способу поєднання цих факторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій до формування інформаційного сектору в трансформаційній економіці. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити висновки і надати такі пропозиції: 1. Еволюція теорії інформаційної економіки проходила під впливом теоретичних досліджень проблем індустріального зростання, в структурі яких було сформульовано задачі теоретичного пошуку шляхів постіндустріального (суперіндустріального) розвитку. Сформовані в економічній теорії методологічні підходи дослідження постіндустріальної економіки дозволили обґрунтувати прогнози щодо трансформації індустріальних економічних систем у напрямі формування інформаційної економіки, в якій інформація виступатиме головним фактором виробництва. Сучасна методологія дослідження проблем інформаційної економіки передбачає використання разом з нормативним аналізом проблем виробництва, розподілу і споживання інформації, позитивних досліджень становлення і розвитку інформаційного сектору.

2. Кожному етапу економічного розвитку суспільства характерна власна структура продуктивних сил і економічних відносин, зміни в яких є рушійною силою трансформаційних процесів в економічній системі суспільства. В доіндустріальному суспільстві факторіальна структура виробництва представлена так: земля, праця, капітал; в індустріальному суспільстві - земля, праця, капітал, підприємництво; в постіндустріальному суспільстві - земля, праця, капітал, підприємництво та інформація. Отже, формування інформаційної економіки - це результат обєктивної необхідності переходу до нової постіндустріальної організації соціально-економічної системи, яка ґрунтується на використанні потенціалу розвитку інформаційного сектору.

3. Визначення місця і ролі інформації в економічній системі суспільства залежить від обраної концептуальної позиції стосовно природи інформації, інтелектуальних можливостей її систематизації та обробки, а отже, і симетричності розподілу в суспільстві системи упорядкованих знань. В основі теорії інформації лежить концептуальне бачення природних і набутих у процесі виробництва властивостей такого специфічного блага, як інформація. Характер інформації залежить від способу її включення до економічних процесів і варіюється в достатньо широких межах - від блага суспільного до приватного і від блага проміжного споживання до кінцевого блага. Теоретичні обґрунтування характерних рис інформації (повнота, достовірність, адекватність, якість тощо) дозволили висунути концептуальну гіпотезу про вартість інформації як складову економічної ренти, яку необхідно сплатити власникам факторів виробництва для збереження способу поєднання цих факторів. Такий підхід дозволив сформулювати структуру ціннісних параметрів процесів відтворення інформаційного сектору в економічній системі суспільства, визначити принципові підходи до ціноутворення на ринку інформації.

4. Підвищення ролі і значення інформації в суспільному житті сприяло формуванню особливого виду діяльності, що повязаний з виробництвом, обміном та розподілом інформаційних товарів і послуг. Інформаційний сектор економіки характеризує сукупність субєктів господарювання, діяльність яких спрямована на збирання, систематизацію та обробку інформації, виробництво та розподіл інформаційного продукту. Інформація домінує і серед факторів виробництва, які формують передумови соціально-технологічної трансформації індустріального суспільства. Процеси виробництва, обробки, споживання інформації змінюють уявлення не тільки про потенціал продуктивних сил, а й формують власний ринок, спрямований на задоволення інформаційних потреб суспільства.

5. Визначені в дисертації природні властивості інформації як системи упорядкованих знань входять у суперечність із набутими під час виробництва властивостями, що обумовлює внутрішню суперечність інформації як специфічного товару, який має ознаки суспільного і приватного блага. З огляду на теорію прав власності, визначені суперечності інформації безпосередньо впливають на процеси відтворення інформаційного сектору.

6. Аргументовані суперечності процесів відтворення інформаційного сектору виявляються у нерівномірності розвитку як на міжнаціональному, так і регіональному рівнях. Відповідно до отриманих в ході дисертаційного дослідження результатів порівняльного емпіричного аналізу масштаби інформаційного сектору залежать від рівня індустріального розвитку. Перехід до постіндустріального суспільства розпочався лише у найбільш розвинених країнах, а більшість країн світового співтовариства перебуває лише на етапі становлення індустріального виробництва, що унеможливлює зростання інформаційного сектору. Цим пояснюються регіональна нерівномірність у формуванні інформаційного сектору в Україні. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій відбувається у великих містах. Україна суттєво поступається західним країнам у сфері інформатизації суспільства, поглиблюється її залежність від країн-лідерів за розвитком інформаційного сектору. Формалізація основних напрямів політики забезпечення розвитку інформаційного сектору перетворила загальну інформатизацію України на показники компютеризації окремих установ.

7. Можливості ринкового саморегулювання процесів становлення і розвитку інформаційного сектору значно обмежені, що обумовлює необхідність посилення ролі держави. Зважена економічна політика розвитку інформаційного сектору за одночасного зростання індустріальної складової дозволить національній економіці посісти належне місце у світових господарських звязках. Серед найбільш значимих напрямів такої політики слід визначити розширення державної підтримки фундаментальної і прикладної науки, інноваційних досліджень і розробок, створення умов для їх комерційної реалізації (з державною підтримкою розподілу інноваційних ризиків).

8. Розвиток і регулювання інформаційного ринку підпорядковуються загальним тенденціям, однак інформація - це специфічний товар і вимагає нових підходів до оцінки ефективності її виробництва і регулювання інформаційного ринку з боку держави. Головною умовою прогресу інформаційного сектору в Україні має стати стратегічна програма розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Держава зобовязана створити умови, за яких могли б співпрацювати державні і комерційні установи в напрямі забезпечення розвитку інформаційних технологій. Держава може впливати на соціальний рівень: підвищувати кваліфікацію спеціалістів в інформаційно-комунікаційному секторі, забезпечувати рівний доступ громадян до інформаційних ресурсів, усунути інформаційну асиметрію, підвищувати інформаційну культуру.

9. На українському ринку швидкими темпами розвивається електронна торгівля та електронне обслуговування банківського сектору. Можна стверджувати, що в найближчі два-три роки можливість обслуговуватись через мережу Інтернет стане невідємною складовою класичних банківських послуг. Шляхами розвязання проблем на державному рівні може стати: розробка та вдосконалення нормативно-правової бази з метою забезпечення розвитку інформаційно-комунікаційних банківських технологій в Україні; необхідність системного і послідовного впровадження функціональних принципів управління інформаційно-комунікаційною банківською діяльністю; створення високоефективної системи інформаційно-комунікаційних технологій, впровадження новітніх методів передачі та обробки інформації в усіх сферах людської діяльності, забезпечення якнайшвидшої інтеграції України до світового інформаційного простору.

10. Активізація інформаційної діяльності уряду та підвищення його ефективності нерозривно повязані з наданням послуг у трьох напрямах: «уряд для уряду», «уряд для бізнесу» та «уряд для громадянина». Україна потребує поліпшення якості життя громадян способом впровадження інформаційних технологій у сферу надання електронних послуг врядування на місцевому рівні, що є передумовою формування в Україні «електронного уряду». Для підвищення ефективності функціонування апарату електронного державного управління необхідно напрацювати стратегію компютеризації України, створити надійну мережу доступу до інтернет-ресурсів для широкого надання інформації громадянам, запровадити взаємодію між посадовцями і громадянами через урядовий портал, що б уможливило згуртування людей, уніфікацію прикладних систем, пришвидшення процесів з поліпшення надання послуг і співпрацю з виборцями.

У наукових фахових виданнях: 1. Тищенко М. П. Інформаційна економіка як ресурс формування нового типу виробництва і обміну / М. П. Тищенко // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць проф.-викл. складу і аспірантів Академії муніципального управління. Вип. 27. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2007. - С. 208-212. - 0,30 друк. арк.

2. Тищенко М. П. Создание цепочки ценностей в контексте информационной экономики / М. П. Тищенко // Экономика Крыма. - .2007. - № 20. - С. 16-18. - 0,23 друк. арк.

3. Тищенко М. П. Становлення інформаційної економіки - закономірний процес соціально-економічного розвитку / М. П. Тищенко // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць проф.-викл. складу і аспірантів Академії муніципального управління. Вип. 28. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2008. - С. 126-138. - 0,6 друк. арк.

4. Тищенко М. П. Електронний бізнес в інформаційній економіці / М. П. Тищенко // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць проф.-викл. складу і аспірантів Академії муніципального управління. Вип. 29. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2008. - С. 57-64. - 0,44 друк. арк.

5. Тищенко М. П. Становлення інформаційної економіки як закономірний процес соціально-економічного розвитку / М. П. Тищенко // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць проф.-викл. складу і аспірантів Академії муніципального управління. Вип. 30. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2008. - С. 94-101. - 0,36 друк. арк.

6. Тищенко М. П. Теоретичні аспекти формування інформаційного сектору в трансформаційній економіці / М. П. Тищенко // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць проф.-викл. складу і аспірантів Академії муніципального управління. Вип. 32. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2009. - С. 220-228. - 0,56 друк. арк.

7. Тищенко М. П. Становлення інформаційного сектору в процесі трансформації економіки України / М. П. Тищенко // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць проф.-викл. складу і аспірантів Академії муніципального управління. Вип. 33. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2009. - С.240-247. - 0,56 друк. арк.

В інших виданнях: 8. Тищенко М. П. Перспективи розвитку підприємницької діяльності в мережі Інтернет / М. П. Тищенко // Теория и практика предпринимательской деятельности : материалы Второй Междунар. науч.-практ. конф. ученых и специалистов. - Симферополь : Таврический нац. ун-т им. В.И. Вернадского, 2007. - С. 119-120. - 0,18 друк. арк.

9. Тищенко М. П. Інформаційна економіка в суспільно-економічних відносинах України / М. П. Тищенко // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: Материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. (Алушта, 4-6 октября 2007). - Симферополь, 2007. - С. 58. - 0,05 друк. арк.

10. Тищенко М. П. Проблеми становлення інформаційної економіки / М. П. Тищенко: зб. тез доповідей на Пятій (ювілейній) Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених [«Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації»]. Ч. 2. - Тернопіль : Економічна думка, 2008. - С. 358-360. - 0,12 друк. арк.

11. Тищенко М. П. Трансформація факторів виробництва при переході до інформаційної економіки / М. П. Тищенко // Менеджмент предпринимательской деятельности : материалы Шестой Всеукр. науч.-практ. конф. студентов, аспирантов, докторантов / Таврический нац. ун-т им. В.И. Вернадского. - Симферополь : ДИАЙПИ, 2008. - С. 277-279. - 0,17 друк. арк.

12. Тищенко М. П. Сутність та теоретичні концепції інформаційної економіки / М. П. Тищенко // Європейські орієнтири муніципального управління : матеріали наук.-практ. конф. за міжнародною участю (м. Київ, 14 березня 2008 р.) Ч. 1. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2008. - C. 342-346. - 0,25 друк. арк.

13. Тищенко М. П. Проблеми й перспективи електронного уряду на місцевому рівні в Україні / М. П. Тищенко // Зб. записок з аналізу політики / Міжнар. центр перспективних досліджень (м. Київ), Institute of public affairs (Warsaw). - К., 2008. - С. 119-139. - 0,5 друк. арк.

14. Тищенко М. П. Інформаційно-комунікаційні технології банківського сектору та їх застосування на рівні місцевого самоврядування / М. П. Тищенко // Збалансований (сталий) розвиток: теоретичні та практичні аспекти : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2009. - С.83-88. - 0,3 друк. арк.

15. Тищенко М. П. Суть, місце і роль інформаційного сектору в економічній системі суспільства / М. П. Тищенко // Матеріали засідання круглого столу «Вплив політичних циклів на економічне зростання». - Львів : Арал, 2008. - С.49. - 0,19 друк. арк.

16. Тищенко М. П. Державне регулювання інформаційного сектору / М. П. Тищенко // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю, 10 квітня 2009 р. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2009. - C. 241-242. - 0,12 друк. арк.

17. Тищенко М. П. Особливості формування дохідної частини місцевих бюджетів України / М. П. Тищенко // Наук. вісник Академії муніципального управління. - (Серія «Управління»). Вип. 2. Правові та фінансові механізми муніципального управління - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2007. - С. 214- 218. - 0,35 друк. арк.

18. Тищенко М. П. Суть та теоретичні концепції інформаційної економіки / М. П. Тищенко // Наук. вісник Академії муніципального управління. - (Серія «Економіка»). Вип. 5. Ч. 2: Інноваційні стратегії розвитку. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2008. - С. 241-251. - 0,55 друк. арк.

19. Тищенко М. П. Фактори виробництва в трансформаційній економіці / М. П. Тищенко // Наук. вісник Академії муніципального управління. - (Серія «Економіка»). Вип. 6. Інноваційні стратегії розвитку. - К. : Видавн.-поліграф. центр Академії муніципального управління, 2009. - С. 196-205. - 0,6 друк. арк.