Аналіз сутності, визначення засад та встановлення тенденцій розвитку інформаційного забезпечення національного законотворчого процесу. Характеристика єдності його інформаційно-аналітичної, інформаційно-технічної та інформаційно-комунікативної складових.
Аннотация к работе
Одним з головних пріоритетів розвитку України є побудова соціальноорієнтованого, відкритого, демократичного суспільства, в якому кожен міг би створювати, накопичувати, поширювати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, реалізуючи тим самим свій потенціал, можливості соціального зростання. Інформаційне суспільство слід розглядати як черговий етап розвитку сучасної цивілізації, що характеризується суттєвим зростанням ролі інформації та знання, утвердженням інфокомунікацій, повсюдним поширенням інформаційних продуктів та послуг, формуванням глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію, доступ до світових інформаційних ресурсів як засобу задоволення соціально значущих потреб індивідів у інформаційних продуктах та послугах. Ефективність інформаційної політики, результативність її впливу багато в чому визначає демократичний потенціал суспільства, змістовне наповнення державного управління, законотворчого процесу, національної безпеки тощо. Сучасною світовою тенденцією розвитку інституту парламентаризму є еволюція у напрямі моделі Е-Parliament (Електронний парламент), яка передбачає, передусім, відкриту, прозору діяльність законодавчого органу, що ґрунтується на взаємодії з громадянами і суспільством, забезпеченні їх участі у прийнятті законотворчих рішень та реалізується за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій. визначено необхідність розробки Положення про інформаційне забезпечення законотворчого процесу у Верховній Раді України, аналогічних положень щодо інформаційного забезпечення інших субєктів законотворчого процесу в Україні;Розділ 1 “Інформаційне забезпечення законотворчого процесу в сучасних умовах” включає три підрозділи. “Інформаційне забезпечення законотворчого процесу: поняття та сутність” дається аналіз теоретичних підходів вітчизняних та зарубіжних авторів до питань інформаційного забезпечення законотворчого процесу, визначається змістовне наповнення даного поняття, виокремлюється коло завдань інформаційного забезпечення законотворчості. “Інформація у законотворчому процесі та її основні різновиди” здійснено аналіз вихідного поняття “інформація”, окремих галузей та видів інформації, наукових підходів щодо її класифікації. “Правові аспекти інформаційного забезпечення законотворчого процесу” здійснено аналіз нормативно-правових актів, окремі положення яких регулюють питання інформаційного забезпечення законотворчого процесу в Україні, на підставі якого автор робить висновок про розгалуженість відповідних нормативних положень у загальному масиві нормативних документів, невідповідність окремих положень існуючому стану, перспективам розвитку інформаційних відносин, реальним завданням, які постали в контексті інформаційного забезпечення законотворчого процесу. Зважаючи на те, що інформаційне забезпечення набуло вагомого значення у законотворчому процесі і стало його невідємною складовою, автором запропоновано узагальнити питання щодо регулювання інформаційного забезпечення й викласти в окремому Положенні про інформаційне забезпечення законотворчого процесу у Верховній Раді України, та аналогічних положеннях, затверджених уповноваженими органами державної влади - субєктами законотворчого процесу в Україні.Аналіз кола завдань інформаційного забезпечення законотворчого процесу на кожному етапі його реалізації, зясування сутності окремих його складових та функцій субєктів, що беруть участь у цьому процесі, дозволив визначити інформаційне забезпечення законотворчого процесу як процес одержання, оцінки, зберігання, обробки та систематизації інформації, що включає комплекс інформаційно-аналітичних, інформаційно-технічних та інформаційно-комунікативних заходів, та забезпечує ефективне використання субєктами законотворчого процесу інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій на різних етапах і стадіях законотворчої діяльності. В свою чергу, враховуючи замкнений цикл законотворчого процесу, його послідовно зорієнтований і цілеорієнтований характер, новостворена нормативно-правова інформація дає поштовх для подальшого вивчення правових потреб суспільства, держави і країни в цілому. З метою вдосконалення нормативно-правового регулювання інформаційного забезпечення законотворчого процесу доведено необхідність: - врегулювання питань інформаційного забезпечення окремим Положенням про інформаційне забезпечення законотворчого процесу у Верховній Раді України, зважаючи на ту обставину, що воно набуло вагомого значення у законотворчості та стало її невідємною складовою. Такі служби спроможні запропонувати законотворцям альтернативні варіанти рішень загального плану, надати вихідний теоретико-інформаційний та емпіричний матеріал щодо аналізу основних політичних і економічних наслідків прийняття/неприйняття тих чи інших законопроектів, запропонувати парламенту власні бази даних з ключових проблем державотворення, компютерні моделі їх розвязання, а також здійснити довгострокове інформаційне прогнозування,