Огляд суті та видів науково-технічної інформації. Науковий документ – структурна одиниця інформаційних ресурсів. Методи пошуку та збирання наукової інформації, її аналіз та інтерпретація. Робота з науковою літературою. Форми обміну науковою інформацією.
Аннотация к работе
Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті пізнання. Існує думка, що вирішення науково-технічних проблем на 90% залежить від інформації і тільки на 10% - від інтуїції. Інформація створюється в результаті діяльності наукових колективів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорії, гіпотез.Залежно від нагромадження, використання, призначення сприйняття наукова інформація класифікується як: технічна інформація - характеризує фізичні процеси в різних обєктах при створенні продукції із вихідних компонентів; У повсякденній діяльності під документом розуміють будь-який папір, що має юридичну силу, щось засвідчує, надає якісь права чи обовязки. За способом фіксації інформації документи поділяються на: · письмові (матеріали архівів, преси, довідники, художня література, особисті документи - тобто ті, в яких інформація викладена у формі літерного тексту): · статистичні (маються на увазі ті документи, в яких форма подачі інформації в основному цифрова); · фонетичні (мовні матеріали, розмови, пісні, казки тощо в їх озвученому вигляді - платівки, магнітофонні записи): · документи, які передають інформацію у закодованому вигляді за допомогою електронної техніки. Крім цього, документи поділяються на: первинні - в яких містяться результати наукових досліджень і розробок, нові наукові дані, ідеї, факти.· уточнення джерел інформації (книги, статті, патентна література, стандарти тощо); Вихідну інформацію можна знайти в загальній і спеціальних енциклопедіях, а також у списках літератури, які прикладені до тематичних і оглядових робіт, що мають відношення до теми. При пошуку інформації слід дотримуватись певних принципів її формування, а саме: · актуальність інформації має реально відображати стан обєкта дослідження в кожен момент часу; · інформація має точно відтворювати обєктивний стан і розвиток обєкта; · релевантність даних, тобто одержання інформації за запитом користувача, включаючи роботу з даними, які не належать до дослідження.Після проведення емпіричного дослідження починаються його заключні стани: · опрацювання, · аналіз і · узагальнення даних. Ефективність дослідження залежить не тільки від обсягу інформаційного масиву, а й від глибини та всебічності його аналізу. Сама по собі первинна інформація не дає змоги зробити висновки, перевірити гіпотези і, таким чином, розвязати завдання, що були поставлені в програмі. Для успішного проведення опрацювання інформації слід дотримуватися певної послідовності. Спочатку інформація проходить стадію попередньої підготовки до опрацювання, яка включає в себе вирішення двох основних завдань: · перевірку інструментарію на точність, повноту та якість заповнення;· визначити основні тенденції у поглядах фахівців па проблему, з огляду на те, що вже досягнуто в науці; При роботі із літературою обовязково слід робити виписки, анотації і конспекти, за допомогою яких виділяють найбільш цінну інформацію, стисло викладають зміст інформації в цілому. Вивчення літератури з обраної теми слід починати з загальних робіт, щоб отримати уявлення про основні питання, а пізніше вже вести пошук нового матеріалу. Роботу з літературою рекомендовано проводити поетапно: · загальне ознайомлення з матеріалом в цілому за його змістом; При вивченні літератури за обраною темою використовується не вся інформація, що міститься в ній, а лише та, яка має безпосереднє відношення до теми.Закономірності розвитку науки вимагають постійного обміну інформацією - усною чи письмовою. Обмін інформацією можна проводити у вигляді таких матеріалів. Як правило, доповідь робиться в усній формі в такій послідовності: коротка оглядова частина та визначення завдання дослідження; метод вирішення або нове положення, яке пропонує доповідач, основні результати, їх пояснення і висновки. Як правило, в перших трьох видах статей публікуються результати закінчених розділів дослідження, проводиться їх обговорення та робляться основні висновки. Оглядова стаття (аналітична, реферативна, тематична) містить систематизовані наукові відомості з будь-якого питання (теми, проблеми), отримані на основі аналізу першоджерел.