Суспільний прогрес: проблема інформаційної ситуації у світовому розвитку. Аналіз сутності і концептуального оформлення інформаційної цивілізації у світовій думці. Інформаційно-комп"ютерна революція - науково-технічна засада інформаційної цивілізації.
Аннотация к работе
Феномен полягає в тому, що віртуальна реальність це не штучне явище, а природне, яке базується на природних властивостях свідомості людини - вірі, волі, уяві, хоробрості, силі, мудрості, доблесті. Це повязано з тим, що феномен віртуальної реальності в рамках наступаючої інформаційної цивілізації є сутнісна ознака інформаційно-компютерної революції, що набирає сили і створює перебудову усіх сфер життя людства. У дисертації проведено лінгво-семантичний аналіз поняття "virtus", яке активно використовується для демонстрації його актуальності в нових технологічних умовах та на базі його багатовікової історії, смислу, соціокультурному аспекті, що стало використовуватись у моделі віртуальної реальності в межах нової інформаційної цивілізації. Вивчення різних концептуальних оформлень віртуального феномену потребує і дозволяє здійснити всебічний і багатопозиційний підхід до вирішення такого складного соціального феномену як освоєння і адаптація до наступаючої інформаційної цивілізації через одне з властивостей свідомості людини - її віртуальне становище. У звязку з цим у роботі досліджуються і розглядаються історичні умови і засоби появи цього феномену: виникнення явища; етапи його розвитку; набуття нових рис; які виявлення; окреслення специфіки віртуального феномену на сучасному етапі.Перший підрозділ "Інформаційно-компютерна революція - науково-технічна засада інформаційної цивілізації" окреслює проблематику технічного базису інформаційної цивілізації і дає попереднє уявлення про зміст майбутнього віртуального потенціалу в історичній практиці людства. У науково-технічному аспекті інформаційно-компютерної революції фахівці відокремлюють десять ліній інформаційно-компютерного розвитку: ототожнювання процесу мислення з процесом обчислювання і появу штучного інтелекту (Рене Декарт, Ламетрі, Кабаніс, Паскаль, Лейбніц); моделювання логіко-математичних систем, процедур і операцій (античність, Арістотель, Лейбніц, Булль, Фреге, Рассел); концепція поліструктурної памяті теорій почуттєвого сприймання; дослідження з семантики як частини досліджень сфери штучного інтелекту (Фреге, Рассел, Тарський, Рішар, Карнап та ін.); лінгвістичні дослідження, які надали теорію трансформаційних і генеративних граматик, будування мов програмування (Ф.Де Соссюр, Н.Хомський, Т.Виноград, Ф.Флоренс); винахід електричного телеграфу як основи концептуального апарату теорії звязку і потім теорії інформації Шеннона; винахід телефону і телефонних мереж як попередників сучасних інтегрованих систем звязку, винахід радіоприймачів (Попов, Марконі), радіоламп, застосованих у перших компютерах; створення телевізорів - майбутніх компютерних дисплеїв; поява обчислювальної машини Ч.Беббеджа, Тьюрінга, винахід перфокарт. У третьому підрозділі "Місце інформаційної цивілізації в історії світових цивілізацій" визначається, що головними властивостями, критерієм і відмінною особливістю інформаційної цивілізації від попередніх виявився інформаційний ресурс як універсальний механізм розвитку матеріального забезпечення, розвинутості знання усіх сфер життя суспільства і самої людини. Ряд філософів, не оперуючи поняттям "virtus", не зважаючи на те розвивали його імманентний зміст: у Фрідріха Шлегеля "virtus" це "іроничний настрій", Яков Бьоме розробляв його змістове значення як "дух і мудрість"; у Гольбаха досліджуються "доброчинність, розум, істина"; у Миколи Тетенсе - це "якості свідомості" - "мислення, відчування, воління"; поняттям "мислення, воля, віра" оперували Спиноза, Кондильяк, Фіхте, Й.Шефлер, Д.Юм, А.Бергсон; Е.Фромм вивчав властивості цього поняття; східні йоги тренують такі віртуальні властивості як воля, сила духа, уявлення. У дисертації висвітлено три напрямки глобальних процесів віртуалізації: створення нових віртуальних трансформаційних технологій і моделей тілесної реальності, з якими можливо працювати як з живою субстанцією; обєднувальний їх потенціал та їх можливість створювати ефект присутності "тут і тепер" без кордонів, які працюють у будь-яких просторах; віртуальне суспільство буде "науковим суспільством", "суспільством знання", "інтелектуальним суспільством" і володіння цією цінністю стане критерієм розвитку будь якого суспільства, держави та індивіда.