Виявлення зв’язку між типом передачі, властивими їй жанрами, типом ведучого і способом залучення аудиторії до участі в ній. Методики аналізу інформаційних телепрограм. Класифікація основних параметрів журналістської творчості в інформаційній телепрограмі.
Аннотация к работе
Історія змін та реорганізацій у структурі українського телебачення, становлення та розвиток інформаційних телепрограм в Україні - це реальне відображення розвитку суспільства, яке прагнуло, з одного боку, контролювати поширення інформації, з іншого - самому видозмінюватися під впливом інформації. Тому актуальністю теми дослідження є: фіксація базових типів програм інформаційного телебачення України з багатомірністю їхніх характеристик, на основі яких функціонують сучасні інформаційні телепрограми, формуються їхні нові типові ознаки; визначення параметрів діяльності тележурналіста в інформаційній програмі, які дозволяють засвідчити принципові творчі і функціональні характеристики сучасної української інформаційної тележурналістики; а предметом дослідження - інформаційна телевізійна програма та процеси її типологізації за перші п”ять років існування незалежних ЗМІ в Україні, формування нового типу тележурналіста-інформаційника. Таким чином, теоретичну основу роботи склали наукові та науково-публіцистичні праці з основ тележурналістики, видані провідними українськими та закордонними теоретиками і практиками телебачення, звернення до основ філософського, соціологічного, лінгвістичного трактування ролі інформаційного телебачення в суспільстві і впливу його на аудиторію, аналіз тенденцій розвитку інформаційних телепрограм в Україні, які простежуються в українській періодиці, спеціальних виданнях та посібниках із технології телевізійного виробництва. У роботі вперше теоретично визначені типологічні ознаки програм інформаційного телебачення України протягом 1991-1996 років, дається ґрунтовна жанрова характеристика типів програм, пропонуються перспективні напрями розвитку жанрів в інформаційному телемовленні, розглядається кольористика та зображальна естетика інформаційних телепрограм, що раніше в такій проекції не досліджувалося, запропоновані дискусійні питання, які стосуються типовості і винятковості, діалогічності і монологічності українського інформаційного телебачення, подаються рекомендації щодо оптимізації структури інформаційних телепрограм України і журналістської творчості. У зв”язку з тим, що в наукових результатах, одержаних раніше, не приділялося достатньої уваги проблемам екранної роботи тележурналіста в інформаційній програмі, в дисертації дістала подальший розвиток методика персоніфікації інформації та роль особистості в інформаційному телемовленні, професійна характеристика журналіста-інформаційника як телевізійного персонажа.Протягом зазначених у роботі етапів становлення українського інформаційного телемовлення констатується, що розвиток інформаційних телепрограм в Україні залежав від впливу об”єктивних (законотворення, ідеологія, фінансування) та суб”єктивних (іноземні інвестиції, світовий досвід виробництва інформаційної телепродукції) передумов; позитивні зміни в інформаційних телепрограмах (прямоефірне мовлення, перехід від дикторського до авторського ведення, нові методи подачі інформації, формування структурних, тематичних особливостей і типологічних ознак інформаційних програм) були логічними і закономірними на УТ в результаті “боротьби ідеологій”, прогресивного та регресивного в суспільстві і в національних масмедіа зокрема. 3.Типологічні ознаки кожного з типів програм української інформаційної тележурналістики залежали від таких об”єктивних факторів: були створені нові форми і методи подачі інформації, які відповідали “соціальному замовленню”, а, отже, характеризувалися лише йому властивими нормами і критеріями сприйняття; укорінилося нове розуміння телевізійної інформації як способу отримання реального прибутку для телевиробників, у звязку з чим інформація стала товаром; було прийнято ряд законів щодо інформаційної політики ЗМІ, які регламентували нові завдання для масмедіа - “інформуючи - навчати і розважати”; також в основному на початок 1997 року був сформований телевізійний ринок, на якому співпрацювали й конкурували державні та недержавні телекомпанії, розвивалося суспільне телебачення. Зафіксовані в роботі типи програм і надалі будуть базовими для перспективного функціонування інформаційного телемовлення в Україні, тобто інформаційну сітку мовлення будь-якої телекомпанії формуватимуть програми інформаційного, інформаційно-аналітичного, інформаційно-розважального типів, які за необхідністю можуть пропорційно розміщуватися в добовому або тижневому годинному форматі. До основних спільних характеристик належать: акумулювання інформації, функціональне виникнення нових жанрів і їхня асиміляція, персоніфікація як метод подачі інформації, а до основних відмінних - специфіка і методика подачі інформації, психотип телеведучого і телеглядача, часові і хронометражні особливості викладу і сприйняття інформації, оптимальний комплекс задіяних жанрів, кольористика і зображальна естетика, мовно-стилістичний баланс, акустичність сприйняття інформації, співвідношення журналістських професій. Спираючись на власні спостереження і результати проведеного дослідження, дисертант пропонує у висновках до ро