Виявлення специфіки інформаційної політики як об’єкта державно-управлінського аналізу. Особливості основних пріоритетів і принципів реалізації інформаційної політики місцевими органами виконавчої влади. Функціональні властивості дефініцій і категорій.
Аннотация к работе
Вагомий внесок щодо вивчення складових державної інформаційної політики зробили: О.Антонова, І.Арістова, В.Бакуменко, А.Баровська, Т.Гаман, С.Гнатюк, О.Голобуцький, Н.Грицяк, Т.Дейнеко, А.Дешко, Н.Дніпренко, О.Додонов, І.Драч, І.Древицька, М.Згуровський, І.Ібрагімова, І.Клименко, О.Кохановська, О.Крюков, О.Литвиненко, Є.Макаренко, А.Морозов, В.Новосад, В.Олуйко, О.Осауленко, Г.Почепцов, І.Радзієвський, С.Ромашко, В.Скалацький, О.Соснін, В.Тертичка, О.Флюр, І.Чиж, С.Чукут, О.Шамрай, О.Шаповал, О.Шевчук, С.Янішевський, О.Яременко. І хоча на загальнонаціональному рівні процес формування й офіційного закріплення основних напрямів державної інформаційної політики відбувається достатньо активно, однак дієві та ефективні методи здійснення такої політики на місцях ще не вироблені. Також залишаються невирішеними ще багато теоретичних і методичних питань формування регіональної інформаційної політики, особливо на сучасному етапі, що загалом обумовлює актуальність нашого дослідження. Метою дослідження є виявлення специфіки інформаційної політики як обєкта державно-управлінського аналізу, а також визначити особливості, основні пріоритети і принципи реалізації інформаційної політики місцевими органами виконавчої влади. визначено напрями вдосконалення управління інформаційною сферою на регіональному рівні, до яких віднесено: розмежування повноважень між органами центральної і місцевої влади, налагодження стабільного інформаційного взаємозвязку між центром і регіонами, створення розгалуженої інформаційно-комунікаційної системи, зміну методів, форм і технологій державного управління та їх інформаційного забезпечення у відповідності до нових соціально-економічних умов, більш доцільний розподіл обовязків посадових осіб, які займаються опрацюванням і підготовкою інформації для прийняття управлінських рішень;У першому розділі «Державна інформаційна політика як обєкт наукового дослідження» проаналізовано ступінь наукової розробленості і джерел вивчення проблеми, зясовані і обґрунтовані теоретико-методологічні засади дослідження державної інформаційної політики та її реалізації на регіональному рівні. Кожний із дослідників звертав увагу на роль інформації у взаємодії з елементами управлінської системи держави: Д.Істон (системний підхід), Г.Альмонд (структурно-функціональний), М.Дюверже (інституційний), У.Розенбаум (культурологічний). К.Дейтч з позицій інформаційно-кібернетичного підходу розглядав політичну систему держави як сукупність інформаційних потоків, які визначались рівнем впливу політичних субєктів, особливостями процесів переробки, трансляції і збереження інформації. Проведений системний аналіз характеристик і функціональних властивостей таких дефініцій і категорій, як інформація, джерела інформації, інформаційний простір, інформаційні ресурси та інформаційна інфраструктура, інформаційна система, інформаційне суспільство, інформаційні відносини, національна і регіональна інформаційна політика, субєкти і обєкти державної інформаційної політики, інформаційна стратегія, інформаційний суверенітет і інформаційна безпека України, дав можливість уточнити їх змістовність і в ряді випадків дати авторську інтерпретацію цих понять. Так, в апараті обласних державних адміністрацій почали діяти відділи звязків із громадськими організаціями та засобами масової інформації, а серед структурних підрозділів - відділи у справах преси та інформації. Виявлено, що реалізація регіональної інформаційної політики місцевими органами виконавчої влади має бути спрямована на: підвищення ефективності процесу управління, перетворення його в гнучкий, відкритий, демократичний процес; інформування населення про діяльність влади у вирішенні проблем життєзабезпечення; формування і підтримку позитивного іміджу виконавчих структур у населення; встановлення і вдосконалення контактів із засобами масової інформації, формування системи дієвого співробітництва з ними; встановлення і вдосконалення оперативного зворотного звязку між владою і суспільством; формування, вивчення і врахування суспільної думки; прогноз тенденцій розвитку інформаційного середовища регіону; активізацію участі громадян у прийнятті законодавчих ініціатив і рішень місцевих органів виконавчої влади.У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в обґрунуванні особливостей реалізації інформаційної діяльності місцевих органів виконавчої влади (на прикладі Рівненської та Хмельницької областей). Здійснено системний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури та джерельної бази з питань державної інформаційної політики і виявлено, що досліджувана тема розроблялась епізодично за окремими аспектами і потребувала ґрунтовного вивчення. Адже саме через технології і процедури реальної інформаційної політики ними вирішуються актуальні завдання сучасного суспільно-політичного, соціально-економічного і духовно-культурного життя країни та її регіонів. Обґрунтовано найважливіші характеристики сутності регіональної інформаційної політики, під якою розуміється управлінський пр