Природа інформаційно-пропагандистських кампаній американської преси, їх структура та основні складові. Встановлення ступеню впливу США на сучасний соціально-політичний процес в Україні. Оцінка механізму, за допомогою якого реалізується цей вплив.
Аннотация к работе
Крім того, поки що Україна не може протистояти силовим інформаційно-пропагандистським акціям інших держав, які через пряме вторгнення в українській інформаційний простір намагаються забезпечити свої політичні та економічні інтереси, що створює реальну загрозу національній безпеці України. Для досягнення цієї мети вивчався один з головних елементів механізму зовнішньої політики США - інформаційний, який поряд із традиційними силовими елементами - військовою та економічною силами, а також культурним домінуванням, складає найсучасніший зовнішньополітичний комплекс цієї країни. Завдання роботи полягає у тому, щоб на основі вміщених на сторінках американської преси матеріалів на українську тематику встановити: а) природу інформаційних кампаній американської преси, де головним обєктом є Україна - її економічна та політична сфери; б) чинники - офіційні та неофіційні - які впливають на процес виникнення та реалізації цих кампаній; в) структуру інформаційних кампаній, основні їх складові. Крім цих методів, було також активно використано порівняльний аналіз, що дало змогу вивести загальну картину ступеню впливу американської преси на український політичний процес; для оброблення первинних даних було обрано метод опису і класифікацій (американські газети, обрані для дослідження, було класифіковано, в залежності від їх політичної та економічної орієнтації на американські кола, була дана загальна характеристика способам подачі зовнішньополітичної інформації на їх сторінках); метод узагальнення (на основі проаналізованих матеріалів було зроблено висновок про ступінь залучення того чи іншого видання до реалізації Державним департаментом США своїх зовнішньополітичних акцій). Усвідомлення присутності цих елементів частково пояснює походження інформаційних атак американських друкованих ЗМІ на політичну та економічну сфери України. трьох основних типів стратегій інформаційного впливу американської преси на зовнішній обєкт - Україну: а) стратегія "інформаційного впливу через треті країни"; б) стратегія "моделювання ситуації"; в) стратегія "інформаційного шпіонажу".США - перша у сучасному світі країна, яка здійснила перехід від аграрного суспільства до індустріального і від індустріального до такого, яке базується на виробництві послуг, перш за все, повязаних з інформацією, а основним видом економічної діяльності все більшою мірою стає виробництво, зберігання та розповсюдження інформації. Концентруючи увагу на висвітленні американськими ЗМІ зовнішньополітичної тематики, варто зазначити, що, по-перше, американський уряд активно маніпулює ЗМІ, коли справа стосується зовнішньої політики, по-друге, існування зовнішніх загроз - реальне чи гіпотетичне - для США залишається тією обєднуючою, а не розєднуючи складовою, що концентрує потуги як прореспублікансько, так і продемократични орієнтованих друкованих ЗМІ у одному напрямку - опір зовнішній загрозі і відстоювання за будь-яких обставин спільних для нації державних інтересів. Принципові питання, які становлять державний інтерес і від вирішення яких може залежати безпека Сполучених Штатів, їх регіональні та глобальні претензії, згруповують представників найрізноманітніших за політичною та фінансовою спрямованістю видань, редакторів та журналістів, які в цих виданнях працюють. Було встановлено факт існування в сучасній системі зовнішньої політики США механізму вироблення та застосування силових інформаційно-політичний акцій, до яких вдається Вашингтон при контактах із зовнішнім обєктом, зокрема, з Україною. У свою чергу, наявність цього факту сприяла розкриттю: трьох основоположних елементів, на яких базуються силові інформаційно-політичні акції: а) елемент “національної (єврейської) групи”; б) елемент “інформаційної війни”; в) елемент “ступеня інформованості найвищих політичних кіл”. трьох основних типів стратегій інформаційного впливу американської преси на зовнішній обєкт - Україну: а) стратегія "інформаційного впливу через треті країни"; б) стратегія "моделювання ситуації"; в) стратегія "інформаційного шпіонажу".
Вывод
1. США - перша у сучасному світі країна, яка здійснила перехід від аграрного суспільства до індустріального і від індустріального до такого, яке базується на виробництві послуг, перш за все, повязаних з інформацією, а основним видом економічної діяльності все більшою мірою стає виробництво, зберігання та розповсюдження інформації. Така ситуація робить США монополістом, який встановлює свої закони розвитку цієї галузі. Безпосереднім і найближчим внутрішнім обєктом, який зазнав суттєвих трансформацій внаслідок переходу суспільства від індустріальної форми до постіндустріальної, стали американські друковані та аудіовізуальні засоби масової інформації. Інформаційна могутність держави як один із засобів реалізації її національних інтересів у сучасному світі виходить на перший план, у порівнянні зокрема з економічною та військовою компонентами внутрішньої і зовнішньої політики держави. Процес формування в Сполучених Штатах складної системи взаємовідносин наукових розробок з практичною діяльністю у сфері зовнішньої політики створив необхідні умови для ефективного існування сучасної системи інформаційного тиску та інформаційного домінування у світовому інформаційному просторі.
2. Згідно наших оцінок, функції американських друкованих ЗМІ можна трактувати як окремий елемент здійснення зовнішньополітичного процесу. Концентруючи увагу на висвітленні американськими ЗМІ зовнішньополітичної тематики, варто зазначити, що, по-перше, американський уряд активно маніпулює ЗМІ, коли справа стосується зовнішньої політики, по-друге, існування зовнішніх загроз - реальне чи гіпотетичне - для США залишається тією обєднуючою, а не розєднуючи складовою, що концентрує потуги як прореспублікансько, так і продемократични орієнтованих друкованих ЗМІ у одному напрямку - опір зовнішній загрозі і відстоювання за будь-яких обставин спільних для нації державних інтересів. Принципові питання, які становлять державний інтерес і від вирішення яких може залежати безпека Сполучених Штатів, їх регіональні та глобальні претензії, згруповують представників найрізноманітніших за політичною та фінансовою спрямованістю видань, редакторів та журналістів, які в цих виданнях працюють.
3. У ході дослідження природи впливу американських друкованих засобів масової інформації на соціально-політичний процес в Україні, чітко прослідковуються деякі спільні для обраних девять видань тенденції. Незалежні, різні за партійною направленістю найбільші в США друковані видання досить часто виявляють певну заангажованість та упередженість щодо оцінки ситуації, яка має місце в українському суспільстві. В оцінках американської - прореспублікансько та продемократично орієнтованої - преси щодо конкретної української проблематики спостерігається схожість підходу щодо шляхів її вирішення. При цьому не виключено застосування різних методів “інформаційних акцій” у досягненні мети, і тут головною ознакою є саме єдина, спільна для політично та економічно різноорієнтованих видань мета. Це свідчить про те, що позиція американських ЗМІ у відношенні до зовнішнього обєкта (зовнішньополітична інформація в американському інформаційному просторі) зазнає суттєвого впливу з боку офіційних чинників.
4. Було встановлено факт існування в сучасній системі зовнішньої політики США механізму вироблення та застосування силових інформаційно-політичний акцій, до яких вдається Вашингтон при контактах із зовнішнім обєктом, зокрема, з Україною. У свою чергу, наявність цього факту сприяла розкриттю: трьох основоположних елементів, на яких базуються силові інформаційно-політичні акції: а) елемент “національної (єврейської) групи”; б) елемент “інформаційної війни”; в) елемент “ступеня інформованості найвищих політичних кіл”. трьох основних типів стратегій інформаційного впливу американської преси на зовнішній обєкт - Україну: а) стратегія "інформаційного впливу через треті країни"; б) стратегія "моделювання ситуації"; в) стратегія "інформаційного шпіонажу".
6. Першим є елемент “національної (єврейської) групи”: він полягає у тому, що будь-які прояви “некоректної поведінки” української політичної еліти по відношенню до єврейського питання (їх святинь, взагалі до єврейської тематики) одразу піддається жорсткій критиці з боку провідних американських видань. Для розуміння сучасної ситуації, яка склалася навколо ступеню впливу першого елементу на сферу зовнішньої політики та американський і світовий інформаційний простір, важливо зазначити, що на початку ХХ-го століття саме єврейський торговий капітал став домінуючою економічною силою Америки. Разом з цим почав прослідковуватись процес концентрації американських видань навколо потужних промислових корпорацій, що контролювались єврейською громадою. І це мало місце на фоні постійного зменшення кількості конкуруючих з цими виданнями інших видань - головним чином як результат політики селекції, яка застосовувалася рекламодавцями, тобто єврейськими промисловими колами.
7. Другим є елемент “інформаційної війни”. Його присутність можна розглядати як прямий вплив американської преси на український соціально-політичний процес. Деякі засоби, які зараз прийнято відносити до інформаційної зброї, такі, наприклад, як спеціальні психологічні операції, існують та активно застосовуються досить давно, інші, зокрема, специфічні компютерні засоби боротьби, зявилися лише кілька років тому. Але всі вони мають певні спільні риси - вони засновані на ідеї опосередкованого впливу на матеріальний світ через світ інформації. Не дивно, що елементи ведення психологічної, інформаційної війни присутні при здійсненні американською пресою інформаційного тиску на визначений зовнішній обєкт, у даному випадку - Україну.
8. Третім є елемент “ступеню інформованості найвищих політичних кіл”. Серед найбільш важливих питань, які традиційно відносять до сфери інформаційної безпеки, виокремлюється проблема забезпечення необхідною інформацією людей, які приймають важливі державні рішення, а також інформаційних джерел, які беруть участь у здійсненні або підтримці зовнішньополітичного курсу країни. Саме підвищення ступеню орієнтації в усій інформаційній сфері, що необхідно для прийняття адекватних державницьких рішень, стає вагомим фактором задоволенні національних інтересів.
9. Розглянуті вище фундаментальні елементи є основоположними для проведення вдалих зовнішніх інформаційних акцій, а також спільними для досліджених нами різнотипних стратегій інформаційного впливу. Аналіз, схематичне виокремлення та характеристика можливих форм проведення американськими друкованими засобами масової інформації антиукраїнських кампаній, які мають місце у сучасній системі двосторонніх українсько-американських відносин, наявно демонструють існування цілої низки прихованих звязків всередині американського інформаційно-пропагандистського механізму. Вивчення різноджерельного інформаційного масиву з даної тематики дозволяє зробити висновок про те, що провідними американськими друкованими засобами масової інформації негласно володіють або мають на них безпосередній вплив великі промислові і банківські монополії. Проте у нашому випадку мову слід вести не стільки про контроль цих структур над ЗМІ, скільки про стале та глибоке залучення інформаційно-пропагандистського механізму до серцевини системи американської влади, що, безперечно забезпечує функціонування цього механізму в інтересах державної влади. Інформаційні монополії, у свою чергу, частково мають вплив та займаються реалізацією не тільки внутрішньополітичного, але й зовнішньополітичного курсу США на міжнародній арені загалом, і в Центральноєвропейському регіоні зокрема.
10. Концентруючи увагу безпосередньо на стратегіях інформаційного впливу американських ЗМІ, слід наголосити на тому, що “інформаційні кампанії” мають багатопланову та різноступеневу модель застосування, достатньо складну для вивчення. Інформаційні акції, які заторкують сферу зовнішньої політики і проводяться американськими засобами масової інформації, необхідно розглядати під схематично різноплановим кутом зору. За нашими оцінками, з боку держави найбільшими “інформаційними маніпуляторами”, які за допомогою різних методів та джерел концентрують інформацію саме на зовнішню тематику, обробляють її і поставляють до американських друкованих масмедіа вже в інтерпретованій формі, виступають такі державні установи, як Державний департамент, Центральне розвідувальне управління та Міністерство оборони США.
11. Дослідження схем і шляхів глибокого переплетіння державних і комерційних інтересів, які мають місце у системі політичної влади в Сполучених Штатах Америки, встановлення глибини занурення інтересів великого бізнесу в американську зовнішню політику може дати відповідь на більшість питань щодо природи походження антиукраїнських інформаційних акцій, які час від часу здіймаються елітарною американською пресою. Розуміння присутності цих та розглянутих вище мотивів як основи, що складає суть використання стратегій інформаційного впливу на зовнішній обєкт, з одного боку, і яка є вмотивованим підґрунтям для їх виникнення і використання, з іншого, дозволяє логічно перейти до безпосереднього схематичного розгляду побудови інформаційних атак.
12. Стратегія “інформаційного впливу через треті країни” - метод інформаційного тиску, за допомогою якого американські політики можуть опосередковано, через засоби масової інформації третіх країн впливати на політичний процес, що відбувається в регіонах або окремо взятих країнах, які становлять політико-фінансовий інтерес для США. На наш погляд, це одна з найскладніших і в той же час найефективніших методик допомагає представникам Адміністрації у Вашингтоні реалізовувати свої плани з відстоювання власних інтересів за межами країни.
13. Стратегія “інформаційного шпіонажу” - метод інформаційного впливу на заздалегідь визначений обєкт, за допомогою якого американські офіційні та фінансові кола у тісній співпраці з представниками засобів масової інформації своєї країни здійснюють централізований вплив на промислову сферу ситуативної або постійної країни-конкурента. На відміну від стратегії "інформаційного впливу через треті країни", яка більшою мірою характеризується політичною або економіко-політичною направленістю і в якій саме політичні цілі виступають як пріоритетні, стратегія "інформаційного шпіонажу" носить вужчий, централізованіший характер, основне поле якого - економічна сфера. Даний вид стратегії може бути безпосередньо охарактеризований як один із методів незаконної дії в економічній сфері, який включає у себе легальну, публічну інформаційну підтримку повністю або частково незаконним діям приватних американських компаній, які активно діють на національних ринках зарубіжних країн.
14. Стратегія “моделювання ситуації” - метод інформаційного впливу на зовнішній обєкт, який полягає у створенні пресою напередодні важливих міжнародних подій необхідної загальнополітичної атмосфери, яка б сприяла вирішенню поставлених американською дипломатією економічних, політичних, військових та інших питань. Дана стратегія передбачає наявність активних контактів керівних кіл провідних друкованих ЗМІ та офіційних осіб. Вірогідне його використання - напередодні важливих подій міжнародного характеру, в яких бере участь американська дипломатія.
15. Практичній дії цих стратегій були розглянуті на матеріалах новітньої української історії. Безперечно, що одним з найбільш складних моментів є питання визначення Україною свого відношення до ядерного статусу. “Ядерна справа” стала чи не найпершим випробуванням для українсько-американських відносин періоду новітньої історії, хоча у той же час найбільш складно було отримати інформацію про те, як американська преса висвітлювала цей процес, використовуючи весь арсенал своєї “інформаційної зброї”. Проте навіть той архів, до якого все таки вдалося отримати доступ, дозволило нам з повним правом вести мову про застосування тих інформаційних стратегій впливу на зовнішній обєкт, які нами було поставлено за мету знайти, визначити та дослідити. Другим прикладом застосування стратегій інформаційного впливу стала “справа Лазаренка”, коли за допомогою інформаційних ресурсів офіційним Вашингтоном було зроблено пряме втручання у внутрішні справи Україні і спричинено прямий вплив на її кадрову сферу. Третій практичний розгляд стосувався виборів Президента України, що відбулися у 1999 році і закінчилися перемогою нинішнього Президента Л.Кучми.
На основі зроблених нами висновків було підготовлено кілька практичних рекомендацій, перш за все, для українських дипломатичних кіл, а також для інших структур, зацікавлених у реалізації українського зовнішньополітичного курсу.
Дослідження механізмів та методів впливу американської преси на український соціально-політичний процес виокремило низку важливих питань щодо створення ефективної української інформаційної системи, яка б дозволяла протидіяти зовнішнім інформаційним загрозам і відстоювати власні національні інтереси за межами країни. Результати, отримані внаслідок здійснення аналізу методів, які може використовувати американська журналістика з метою здійснення прямого впливу на визначений представниками фінансових та політичних кіл обєкт (у даному випадку - України), дозволяють нам зробити висновки щодо доцільності застосування українським істеблішментом наступних контр кроків в українському інформаційному просторі.
Зовнішньо- та внутрішньополітичний курс України часто стає обєктом для інформаційного нападу з боку американських ЗМІ. Серед головних причин, що призводять до створення упередженого інформаційного фону навколо окремих політичних та економічних ініціатив українського керівництва, слід відзначити відсутність у державі механізму оперативного реагування на “інформаційні атаки” з боку зарубіжних країн загалом, і з боку США, зокрема. Робота механізму такого роду спрямовувалась би на оперативне реагування на інформаційні виклики та загрози у сфері зовнішніх зносин, інформаційного супроводження дій України на міжнародній арені. Подібні дії з боку США, Росії, інших країн призводить до формування у світовій громадськості стійких стереотипів щодо нашої держави, що негативно впливає на відносини в економічній та політичній площинах з її зарубіжними партнерами.
Низький ступінь інтегрованості України у світовий інформаційний простір зумовлюється її перебуванням в майже абсолютній інформаційній залежності від закордонних інформаційних структур та ЗМІ. Враховуючи цей факт, формування світової громадської думки про Україну видається справою дуже складною. Розрізненість зусиль приватних та державних структур, зацікавлених в ефективній роботі у цьому напрямку, є прямим результатом того, що МЗС, Адміністрація Президента, Кабінет Міністрів не здатні ефективно протистояти інформаційно-пропагандистським акціям інших держав, які роблять достатньо результативним вторгнення до інформаційного простору України з метою реалізації власних політико-економічних інтересів, що становить безпосередню загрозу національній безпеці нашої держави.
Розглянутий на прикладі американської преси механізм взаємодії друкованих ЗМІ з урядовими колами та промисловими корпораціями дозволяє оцінити власні можливості у даній сфері і визначити перспективи створення українських інформаційних структур, які б у взаємодії з урядовими та фінансовими групами розпочали б процес просування та закріплення українських політико-економічних інтересів за межами власної країни.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ, НАДРУКОВАНИХ У ТАКИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ: Наджос А. Нові тенденції та старі традиції американської журналістики // Вісник Львівського університету. Серія: журналістика - Львів, 2001. - Вип.21 - С. 533-541.
Наджос А. Свобода слова: досвід демократичних країн // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика - Київ, 2001. - Вип.9 - С. 15-16.
Наджос А. Ринок американської преси: новітні процеси // Наукові записки Інституту журналістики. - Київ, 2000. - Т.1 - С.35-41.
Наджос А. Місце і роль інформаційного фактора у процесі реалізації зовнішньої політики // Науковий вісник дипломатичної академії України. - Київ, 2000. - №4. - С.47-55.
Наджос А. Сила інформаційного лобіювання // Політика і час. - Київ, 2000. - №9-10. - С.69-72.
Наджос А. Американські друковані ЗМІ і найбільші промислові корпорації: публічна співпраця або прихована підтримка // Актуальні питання масової комунікації. - Київ, 2000. - Вип.1 - С.28-30.
Наджос А. Місце і роль інформаційного фактору у процесі реалізації зовнішньої політики // Українська журналістика в контексті світової. - Київ, 2001. - С.66-77;
Наджос А. Інтеграція України до світового інформаційного простору як фактор демократичних перетворень // Публіцистика і політика. - Київ, 2001. - Вип.2. - С.70-75.