Інформаційні стратегії у зовнішній політиці США та Росії за кризових умов - Автореферат

Сучасний етап розвитку людства є переходом до інформаційного суспільства й глобальної інформаційної економіки (економіки знань), коли зникають межі національних та регіональних ринків, зближуються сфери виробництва і споживання, загострюються різноманітні ризики, виклики та загрози, зокрема повязані з боротьбою за обмежені енергетичні, сировинні, фінансові й інтелектуальні ресурси. Хоча інформація і комунікації завжди були важливими складовими державної зовнішньополітичної стратегії, у сучасному світі йдеться про виникнення якісно нової ситуації, коли “контроль за інформацією”, “могутність” і “впливовість” нерозривно повязані між собою. Виникає нетривіальна ситуація підпорядкованості більшості аспектів зовнішньої політики інтересам національної та міжнародної інформаційної безпеки, значимість яких переконливо довела ухвалена 23 липня 2000 р. У свою чергу, потребує аналізу й відповідного рівня формалізації та узагальнення досвід, набутий “інформаційно просунутими” країнами у сфері управління інформаційними потоками та інформаційними ресурсами за певних зовнішніх та внутрішніх кризових умов. Хоча США, Російська Федерація та інші “великі” держави мають чималий досвід реалізації на зовнішній арені власних політичних та економічних інтересів шляхом здійснення інформаційних операцій й інформаційних впливів, але конкретна інформація про розробки у цій галузі міститься переважно у внутрішніх службових документах відповідних структур, оскільки подібні питання належать до сфери національної безпеки і зазвичай не призначені до оприлюднення.У першому розділі - “Інформаційна ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА стратегія ЗА КРИЗОВИХ УМОВ як обєкт наукового ДОСЛІДЖЕННЯ” - проаналізовано теоретичні підходи дослідників, які вивчали проблеми масової комунікації, інформаційної політики та політичної стратегії, методологічні підходи й інструментарії, методики й процедури дослідження інформаційно-стратегічних аспектів зовнішньої політики та міждержавних відносин. Зазначений аналіз засвідчив наступне: 1) Політика і стратегія субєктно й предметно розосереджені, оскільки “велика стратегія” (Grand Strategy) є вторинною й надає лише інструментарій для досягнення цілей, наперед визначених “великою політикою”; 2) Для опрацювання подібної стратегії характерним є алгоритм досягнення послідовних цілей, підпорядкованих перспективному баченню бажаного (належного) майбутнього із максимальним врахуванням ймовірних змін у внутрішній та зовнішній обстановці; 3) Алгоритм стратегічного мислення обовязково включає: (а) аналіз стратегічних інтересів і формулювання стратегічних цілей; (б) обєктивне оцінювання моментів власної сили та слабкості, наявних ресурсів та загроз; (в) формулювання альтернативних сценаріїв досягнення поставленої мети; (г) прийняття стратегічних рішень, які акумулюють результати дій на попередніх етапах; 4) “велика стратегія” є практичним найоптимальнішим за даних умов застосуванням засобів, що є у розпорядження “полководця” (управлінця) для досягнення поставленої мети. Загальна схема такого SWOT-аналізу цілковито придатна для аналізу інформаційної безпеки держави, що має розпочинатися із усвідомлення існуючої ситуації й тих її складових, що призвели або можуть призвести до кризи. Загрози консервативній складовій масової свідомості можна звести до штучних модифікацій основних її елементів (насаджування чужих для даної групи інтересів та цінностей, зміну мотиваційних настанов членів групи, формування нових стереотипів поведінки, перекодування оточуючого світу) з метою спотворення, розмивання існуючих суспільних відносин; зміни пріоритетів діяльності та принципів взаємодії із зовнішнім середовищем; розпаду групи як єдиного цілого. Загрози динамічній складовій полягають насамперед у маніпулюванні інформацією з метою формування необхідної емоційної оцінки певних подій та впливу на процеси прийняття та виконання рішень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

Варивода Я. О. Інформаційне забезпечення інтересів фінансово-промислових груп Росії // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 15 - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 1999. - С. 199-204.

Варивода Я. О. Використання методологій теорії еліт та системного аналізу при дослідженні політичної системи // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 21, част. 4. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2000. - С. 41-45.

Варивода Я. О. Масова свідомість як обєкт національної безпеки // Людина і політика. - 2001. - № 2, С. 88-95.

Варивода Я. О. Інформаційна політика США в кризові періоди на прикладі антитерористичної операції // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 36, част. 1. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2003. - С. 114-119.

Варивода Я. О. Особливості сучасної інформаційної стратегії США під час проведення військових акцій (на прикладі війни проти Іраку 2003 року) // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 43, част. 1. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2003. - С. 112-115.

У збірках статей за результатами наукових конференцій: Варивода Я. О. Інформаційне супроводження зовнішньополітичних рішень // Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах: матеріали науково-практичної конференції, част. 2. - Хмельницький: ТУП, 2003. - С. 3-7.

Варивода Я. О. Інформаційна стратегія та управління інформаційними ресурсами // Україна: події, факти, коментарі. - 2003. - № 17. - С. 88-92.

Варывода Я. О. Сотрудничество с экспертным сообществом США как элемент лоббирования интересов постсоветских стран // Политическая наука и государственная власть в Российской Федерации и Новых Независимых Государствах. Екатеринбург: УРО РАН, 2004. - С. 479-485.

У колективних монографіях: Варивода Я. О. Інформаційне супроводження антитерористичних операцій // Аналітика. Експертиза. Прогнозування: Монографія / Макаренко Є. А., Рижков М. М., Ожеван М. А. та ін. - К.: Наша культура і наука, 2003. - С. 192-198 (особистий внесок автора - 0,6 авт. арк.).