Інформація як товар і економічний ресурс: властивості, класифікація й особливості ринку. Реклама, виставки, конференції і друковані видання як джерела інформаційних продуктів. Сегментація і тенденції розвитку інформаційного ринку в розвинених країнах.
Аннотация к работе
Інформаційні продукти та послуги в сучасному світі ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретико-методичні основи інформаційної діяльності 1.1 Основні поняття та терміни в інформаційній діяльності 1.2 Інформація як товар та економічний ресурс: властивості, класифікація, види та особливості ринку Розділ 2. Інформаційні продукти та послуги в сучасному світі 2.1 Загальна характеристика інформаційних послуг 2.2 Інформаційні посередники 2.3 Друковані видання як джерело інформаційних продуктів 2.4 Статистичні інформаційні послуги 2.5 Реклама, виставки, конференції - основні джерела інформаційних послуг 2.6 Консультативні послуги як джерело інформації 2.7 Сегментація та тенденції розвитку інформаційного ринку в розвинених країнах Висновки Список використаної літератури ВСТУП В умовах появи нових ризиків, повязаних зі швидкими змінами зовнішнього середовища (економічної, політичної ситуації), значно підвищується роль інформаційної аналітики, основними рисами якої стають гнучкість управління, швидкість реакції на зовнішні чинники. Кінцевий продукт аналітики має бути добре організованим процесом, який містить аналіз вимог замовника, комплекс організаційних і настановних заходів. З іншого боку, інформаційна діяльність, як окремий вид послуг, має свої особливості, без врахування яких нею неможливо ефективно управляти. Так, з позицій системного підходу у структурі інформаційної діяльності можна виділити процесну підсистему, яка створює інформаційні продукти/послуги і є обєктом управління з боку субєкта - управлінської підсистеми. Остання суперечність розвязується завдяки створенню, наприклад, баз даних, які регулярно доповнюються новітньою інформацією, що й дає змогу задовольняти вимоги споживачів при наявності обмежених ресурсів. Але далеко не всі повідомлення і навіть інформація можуть ефективно використовуватись їх отримувачем. Мета дослідження - розглянути основні поняття та терміни інформаційної діяльності, а також дати характеристику сучасних інформаційних послуг в Україні та у світі. Для розвязування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація. Таким чином, інформацію в цілому можна розглядати як один з найважливіших ресурсів розвитку суспільства разом ресурсами матеріальними, енергетичними та людськими. Насамперед це Закони України: • Про інформацію від 02.10.1992; • Про науково-технічну інформацію від 25.06.1993; • Про інформаційні агентства від 26.02.1995; • Про захист інформації в автоматизованих системах від 05.07.1994; • Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності від 18.02.1992; • Про Національну програму інформатизації від 04.02.1998; • Про порядок висвітлення діяльності органів державної впади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації від 23.09.1997 та ін. Крім того, сюди можна віднести понад 30 нормативних і нормативно-правових актів: декретів і постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, державних комітетів та інших відомств, інструктивних листів і т.п. Інформаційна діяльність, згідно зі ст. 12 Закону України Про інформацію, - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. У ринковій практиці англійський термін information service часто перекладають як інформаційне обслуговування. Інформаційними продуктами тут вважаються програмні продукти, бази і банки даних та інша інформація. У процесі формування цін на інформаційні товари і послуги кожен виробник враховує цілий комплекс ціноутворюючих чинників: унікальність власних товарів і послуг, платоспроможність споживачів інформації (потенційних користувачів), структуру ринку даного продукту тощо. Наприклад, автентичним текстом перекладеного документа вважається такий, який офіційно визнаний рівнозначним іншому тексту, зокрема оригіналу іноземною мовою.