Можливості інфокомунікаційних технологій в практиці партійного будівництва, самоорганізації громадянського суспільства. Вплив інфокомунікаційних технологій на функції влади в суспільстві, участь громадян у контролі за діяльністю державної влади.
Аннотация к работе
Розвиток і масове поширення інформаційно-комунікаційних систем у 80-х роках ХХ ст. стало результатом неухильного розвитку технології, що, змінивши свій напрямок відповідно до бажання людини, дозволило їй рішуче вторгнутися в цілу низку незвичних областей, у тому числі політичну. У розвинених країнах сфера високих інформаційних технологій поступово стає основним джерелом економічного зростання, визначає структурні зрушення в економіці, забезпечує взаємодію між людьми, різними соціальними стратами і громадськими структурами, між громадянським суспільством і владою. У той самий час інфокомунікаційні технології поки що не тільки не реалізували цілком можливості свого соціального впливу, але і не виявили повною мірою усі свої ймовірні форми й особливості, тому, поряд з констатацією високих темпів розвитку інфокомунікаційних технологій і масштабності суспільних змін, що відбуваються в результаті цього, представляється надзвичайно важливим звернути увагу на неоднозначний характер політичних наслідків розвитку ІКТ. Завдяки інформаційно-кібернетичному методу політика аналізувалася через призму інформаційних потоків, побудованих за принципом зворотного звязку, і мережі цілеспрямованих комунікативних дій і механізмів, що забезпечують відношення управляючих і управлених на всіх рівнях взаємовідносин усередині суспільства і з зовнішнім середовищем. Нормативно-ціннісний підхід застосовувався з метою зясування значення впливу інфокомунікаційних технологій на політичні процеси для суспільства й особистості з погляду загального блага, справедливості, свободи, поваги до людського достоїнства й інших цінностей.У першому підрозділі "Феномен інформаційної революції і її вплив на політичні, культурні, соціальні й економічні зміни в суспільстві" аналізується ступінь розробленості проблеми, розглядаються етапи еволюції інформаційних і комунікаційних технологій. У другому підрозділі "Особливості інформаційного суспільства крізь призму модернізації" розглядаються особливості інформаційного суспільства в контексті політичних, соціальних і економічних змін у суспільстві. Зроблено висновок, що інформатизація суспільства призвела до глибоких змін співвідношення влади в суспільстві, різкого підвищення впливу інформаційної влади і, насамперед, її головних носіїв - засобів масової інформації (ЗМІ). Прихильники популістської тези про вплив Інтернету на політичний процес відзначають, що Інтернет служить засобом "неопосередкованих" комунікацій між громадянами і владою, у результаті чого залежність громадян від представників, що обираються, партійних організацій і організованих груп інтересів стає мінімальною. Рейнгольд, відомий дослідник ролі Інтернету в політиці, вважає, що Мережа - це "великий зрівнювач", здатний "вирівняти баланс влади між громадянами і політичними баронами".
План
Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації викладено у таких наукових публікаціях
1. Силенко А.А., Коляденко В.А. Правовой режим защиты персональных данных / Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр. - Вип.13-14. - О.: Юридична література, 2002. - С. 628-638.
2. Коляденко В.А. Комунікаційні технології і політичний процес / Держава і право. Зб. наук. пр. - Вип.16. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. - С. 477-481.
3. Коляденко В.А. Інфокомунікаційні технології як засіб взаємодії органів влади і суспільства /Держава і право: Зб. наук. пр. - Вип.17. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. - С. 494-498.
4. Коляденко В.А. Роль інфокомунікаційних технологій у формуванні громадянського суспільства // Людина і політика. - 2002. - № 4. - С.52-57.
6. Коляденко В.А. Информационное общество и тенденции его развития // Наукове пізнання: методологія та технології. - 2002. - № 10 (спецвипуск). - С.28-30.